Субота, 18.11.2017, 02.48.50
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Цікаві статті [19]
Новини протопресвітерства [19]
Новини парафії [70]
Церковне життя [58]
Мудрі думки [2]
 
Головна » 2012 » Грудень » 1 » Дитина і піст — як постити, як бути?
00.54.28
Дитина і піст — як постити, як бути?

Як дитині дотримувати посту? Як пояснити дитині значення посту? Що робити, якщо в школі подають не пісну їжу? Чи треба відмовлятися від бабусиного новорічного частування? На запитання про дитячий піст ми сьогодні спробуємо дати відповіді.

- Якщо виникає тема посту, то звичайно постає питання про їжу – що можна їсти й що їсти не можна? Чи правильно це?

- Піст для дітей саме із цього й починається – з обмеження в їжі. Доросла людина може робити піст високим духовним подвигом, адже коли міняється тільки раціон блюд, а життя залишається колишнім, то це постом бути не може. А коли піст стає іншою формою життя, тоді відмова від певної їжі тільки допомагає тому, щоб людина внутрішньо до себе була дуже уважною: стежила за своїми словами, думками, почуттями, була усіляко зосередженою на постійному бажанні бути з Богом і дуже сильно горювала, якщо в неї це не виходить.

А для дітей піст починається із зовнішніх обмежень, тому що від дитини не можна вимагати духовного життя, духовного боротьби. А якщо ми говоримо про маленьких дітей, те тут взагалі треба зрозуміти, з якого віку і яким повинен бути піст для дитини.

Хоча навіть маленькі діти здатні якісь речі почути. І перед початком посту батьки повинні з дітьми поговорити про те, що піст – справа сокровенна, справа таємна. «Подумай, любий мій (або, дорога моя), що ти готовий принести в жертву Христу.  Подумай і виріши сам, нехай це буде твоєю маленькою таємницею, — що ти принесеш Христу? Що ти зробиш для Нього? Від чого ти можеш відмовитися? Як ти можеш себе виправити? Із чим ти по-справжньому спробуєш упоратися у своєму житті, щоб зрозуміти, що ти дійсно робиш заради Бога?

Здається, це найважливіше – вкласти в дитину знання, що піст – це рух, це шлях до Христа. І через це розуміння життя дитини може бути трошечки осмислене. І тоді інші елементи посту – їжа, молитви, сповідь, Причастя, – будуть сприйматися дитиною як свій власний шлях несення хреста. Це дуже-дуже важливо, щоб піст усвідомлювався як шлях несення хреста.

І якщо піст буде прожитий таким чином, то радість, яка відкриється дитині на Великдень або на Різдво, відіб'ється в її душі глибоким душевним слідом, і знання Воскресіння Христового стане її особистим досвідом віри в дитинстві. У дитини дуже мало особистих досвідів віри, тому що вона, в основному, копіює своїх батьків, а тут піст може стати особистим досвідом її спілкування із Христом.

А якщо такий досвід у житті людини коли-небудь буває, він не забувається ніколи. І навіть якщо потім у житті дитини будуть якісь складності, підлітковий негативізм, відхід у якийсь момент із церкви, але ця пам'ять про Бога є, то вона обов'язково якось проявиться, тому що як говорить Авва Доротей, «насіння чесноти невикорінні». Це саме те саме насіння чесноти, яке може внести в життя людини піст.

Дитячий піст не може бути сам по собі, він завжди походить в контексті посту батьків, як і все життя дитини завжди сполучене з життям батьків. І все виховання дитини як християнина пов'язане з тим, як самі батьки живуть у Христі. Піст – це елемент спільного життя родини у Христі. Якщо родина поститься не формально, а всерйоз, то в родині будуть традиційні зовнішні обмеження.

Але при цьому для кожної людини в родині піст залишається її особистим подвигом, тому що навіть члени однієї родини не можуть постити однаково: чоловік поститься в умовах його власного життя, залежно від його професії; дружина поститься так, як вона може поститися через кількість дітей у родині й стану свого здоров'я.

Є загальний контекст, що в родині наступає піст, і цей час сімейно позначається. Усім має бути зрозуміло, що щось змінилося в житті родини на цей період, життя стало трошечки іншим, тональність помінялася. Так само, як відчувається це в храмі: приглушене світло, зміна тональності пісень, інший лад Богослужіння, хоча те ж саме Всенічне богослужіння, та ж сама Літургія, але при цьому якісь елементи посту обов'язково зосереджують людину на особливий настрій душі. Наприклад, у Великий піст звучить молитва Єфрема Сирина з поклонами, і, наприклад, співається: «Покаяння двері відкрий мені, Життєдавче» (Покаянний тропар Великого посту). Усе це дуже серйозно настроює людину на особливий лад.

Усі ці ж елементи якось повинні позначити й піст усередині родини. Наприклад, сімейне читання разом з дітьми молитви Єфрема Сирина з поклонами має бути якимось особливим елементом посту, яке привчає дітей до розуміння, що зараз інший час життя.

І якщо в родині на піст вимикається телевізор, то це має бути якимось чином обумовлене й зрозуміле для всіх. Звичайно, добре, коли вся родина відмовляється від чогось, але тут треба зрозуміти, що, якщо родина відмовляється від телевізора, який звичний для дітей у звичайному житті, той цей простір має бути чимось заповнений. А якщо просто позбавити дітей телевізора й не дати їм замість нічого, те це буде якимось таким обманом.

- Або як покарання.

- Так, тоді піст буде сприйматися дітьми як важкий нестерпний час життя, коли тебе позбавили якихось приємних речей, але не дали нічого взамін.

І тому коли батьки вирішили, що родина не буде дивитися телевізор, а діти там різного віку, наприклад, 4-х, 5-и, 12-ти років, то тут треба дуже добре продумати, що можна дати взамін, позбавляючи дітей звичних справ. Адже зазвичай діти приходять зі школи, батьків ще немає, найчастіше вони вмикають телевізор, або відео, або комп'ютер і в такий спосіб заповнюють свій час, так воно є. І тут треба зрозуміти – чим цей час батькам заповнити, щоб він був для дітей ненудним, наповненим, важливим і приносив свої плоди.

З дітьми в період посту треба чимось займатися: або читати разом з ними книги, або підбирати корисні фільми, які були б і елементом якоїсь розваги, тому що діти не можуть не розважатися, але й щоб давали якусь поживу для розуму й для серця. Цей момент батьки зобов'язані продумати.

Ще раз хочеться звернути увагу на те, що піст хоч і йде для всіх у той самий період, але для всіх він завжди дуже різний. Для кожної людини піст є її особистим подвигом. І батьки не повинні забувати, що міра особистого подвигу у всіх людей різна.

Тому дитячий піст дуже сильно відрізняється від дорослого посту. У дитини зовсім інше уявлення про гріх і до певного віку в неї немає поняття про духовну боротьбу. Наприклад, маленьких дітей, які ще не сповідаються, навантажувати серйозними пісними дисциплінами було б навіть і небезпечно, тому що діти розвиваються, і їхній піст повинен бути в їжі самим незначним. Тобто повинні бути просто окремі елементи посту.

Дитину завжди треба добре годувати, можна й пісною їжею, але різноманітною. Тому присутність у раціоні дитини молочних продуктів і м'ясних бульйонів, м'яса, цілком можлива.

- Багато дітей будуть тільки раді не є м'ясо, а от відмовитися від солодощів…

При цьому є чіткі елементи посту, наприклад: не їсти м'яса, відмова від надмірних насолод і задоволень, саме, від надмірних насолод і надмірних задоволень. Наприклад, відвідування аквапарку під час Великого посту могло б бути виключене. Але відвідування театру, музею, того, що приносить дитині духовний розвиток і не є елементом розваги як у дорослого, а, навпаки, є елементом виховання, то цілком може бути присутнім під час Великого посту. Це мають бути добре продумані спектаклі, концерти й навіть цирк, якщо це гарна вистава, яка показує дитині, як людина може спілкуватися із тваринами. Усе це може бути в рамках посту, тому що це не елемент аскези для дитини, а елемент її розвитку. І все, що дитину розбудовує, воно також корисно під час посту, як і в усі інші дні.

Дуже важливо, щоб дитина з дитинства полюбила атмосферу посту у храмі, відчула її небесність, прозорість, особливу благодать. Тоді для дитини з кожним роком все більше й більше буде відкриватися радість свята.

Найстрашніше, якщо піст буде сприйнятий як формальність або покарання, коли батьки змушують дітей постити. Піст стає для дитини нестерпною мукою.

«Коли ж, коли ж скінчиться піст, щоб я зміг поїсти ковбаски?» Діти, дійсно, це так переживають. Незважаючи на спокусу кругом, все-таки відбувається подвиг, все-таки відбувається подолання. Дітям хочеться й ковбаски, і сосисок, але, якщо вони сприймають піст як подвиг, вони намагаються, борються за себе.

Хоча, дійсно, дитячий піст повинен бути ослаблений, і якщо хтось через нерозуміння змушує дітей постити по строгому уставу, коли дітей просто морять голодом, змушують вичитувати довгі незрозумілі молитви, напихають довгими Богослужіннями, коли їм усе не на радість, – це все може тільки дуже сильно нашкодити.

Важко на таких дітей дивитися, вони практично всі потім із церкви йдуть, сприймають віру батьків як страшну неправду й лицемірство. Тому що батьки намагаються навчити дітей тому, чого самі ніколи в житті не знали.

Це найстрашніше, коли батьки в дитинстві ніколи не постили, а стали поститися рік чи два тому і відразу намагаються надолужити упущене на своїх дітях. Отоді відбувається повне лихо! Якщо не постився сам у дитинстві, не знаєш, як це відбувається, не переживав це сам, запитай у розумних, досвідчених людей, тих, які вже своїх дітей виростили, як бути з дітьми? При тому, що діти всі різні. Необхідно дивитися на внутрішнє влаштування своєї дитини, чи може вона жити з такими обмеженнями чи для неї це непосильна ноша?

- У звичайній школі старшокласники вчаться до 4-5 годин вечора.

Якщо дитина вчиться у звичайній школі, і батьки кажуть, щоб вона постила й не їла того, що дають у школі, це теж неправильно. По-перше, дитина стає в нерівні умови з іншими дітьми, по-друге, вона цілий день буде голодною. Нехай вона з'їсть цю котлету, у якій більше пісного, ніж в приготовленій вдома мамою з любов'ю пісній їжі!

Тут думка така: якщо діти ходять у звичайну школу, то вони повинні їсти те, що їм дають. І нехай нічого про це не думають, а вдома нехай постяться.

- Ми говоримо про Великий піст, а зараз іде Різдвяний. Що можна сказати стосовно нього?

- Усе, що стосується до Великого посту, стосується й Різдвяного посту.

- А як святкувати Новий рік?

- Про це багато було сказано, є таке явище в нашім житті, нікуди від нього нам не подітися. І із цим нам жити й ситуацію не виправиш, народ не перевиховаєш, Новий рік за новим стилем буде святкуватися. Треба жити в цих умовах, нічого отут не поробиш. Тому наша Церква дає тут послаблення, оголошує загальницю, тобто звільнення, коротку перерву у ці дні від посту. Та й зрештою, кожен проводить ці дні у міру свого духовного росту.

Єдине, що, може, згодом, християнських родин стане більше, Новий рік, принаймні, в оточенні християн буде святкуватися небагато інакше.

Але, з іншого боку, якщо невіруючі чи байдужі до посту родичі, прагнуть побачити своїх онуків на Новий рік, то як їм у цьому відмовити? А якщо вони приготували салатик олів'є, хіба це страшно, якщо дитина з'їсть небагато, щоб бабусю-дідуся не скривдити? Нічого страшного в цьому немає.

Любов вище за піст!

Категорія: Цікаві статті | Переглядів: 2769 | Додав: Panzerjager | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
© Парафія св. Василія Великого УГКЦ м. Житомира 2017

Наше опитування
Я переглядаю цей сайт
Всього відповідей: 407

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук


Каталог україномовних сайтів