Субота, 23.09.2017, 11.06.59
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Цікаві статті [19]
Новини протопресвітерства [19]
Новини парафії [68]
Церковне життя [58]
Мудрі думки [2]
 
Головна » 2014 » Червень » 7 » Християнство і П'ятидесятниця
22.22.47
Християнство і П'ятидесятниця

Останні десять днів церковного календаря були не зовсім звичайними. Це було життя між двома подіями. У день віддання Пасхи ми завершили сорокаденне святкування Воскресіння Господнього.

Наступного дня ми святкували Славне Вознесення нашого Спасителя на небеса, де Він возсів праворуч Отця. У ці дні між Вознесінням і П'ятидесятницею ми перебуваємо в стані очікування. Як і апостоли в ті давні часи, ми прислухаємося до Господньої настанови, яку Він дав при Своєму Вознесінні: «Залишайтеся у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти» (Луки 24:49).

Ми чекаємо пришестя Святого Духа.

Чому апостоли чекали? Очевидна відповідь на запитання: вони чекали, тому що Господь Ісус Христос велів їм чекати пришестя Святого Духа. Однак за цим очікуванням ховається набагато більше, ніж здається. Ми повинні чітко зрозуміти різницю між апостолами до П'ятидесятниці й після П'ятидесятниці. Пережите ними було таке значне, що змінило їх назавжди, зробивши їх іншими людьми. Страх перетворився в безстрашність мучеників; рибалки стали вчителями усього світу; на місце сумніву прийшла віра, що зрушує гори. І все завдяки П'ятидесятниці.

Необхідність П'ятидесятниці

Деякі з нас не розуміють необхідності П'ятидесятниці. П'ятидесятниця – подія багатогранна. П'ятидесятниця – це явлення світу Святої Трійці. Саме тому цей день так само іменується в церкві Днем Святої Трійці. Апостоли знали Отця. Вони стали учнями Сина. Потім сповнилися Святого Духа. П'ятидесятниця, крім того, ще й день народження Новозавітної Церкви. Це прийняття Духа Божого всіма віруючими. Це об'єднання всього людства й рішучий поворот від хаосу Вавилонської вежі.

Свята П'ятидесятниця є свідченням того, що християнство – неземна релігія, придумана не людьми. Християнство не просто збірка етичних норм і моральних правил. Християнство – це чудесне й дивне єднання Бога й людей. Це натхнення й обоження людини.

Будь християнство черговою вигадкою людства, нехай навіть найкращою вигадкою, учням не було б ніякого потреби чекати П'ятидесятниці в Єрусалимі. Властиво, навіщо? Вони три роки провели пліч-о-пліч із Христом і були Його близькими учнями. Їм було б досить почати писати, проповідувати й поширювати те знання, яке вони одержали від Учителя. Самі всьому навчилися, можна й інших повчити – саме так і відбувається з усіма іншими світовими релігіями. Але не із християнством.

Християнство – це не просто ідеї, моральні правила, етичні норми, форма суспільного устрою. Усе це, звичайно ж, є присутнім у християнстві, але не це є його сутністю. Християнство полягає в переображенні й обоженні людини, а не в ідеях. Не може бути християнства без П'ятидесятниці, без Святого Духа.

Багато християн живуть між Вознесінням і П'ятидесятницею

У світлі вищесказаного хіба не трагічно те, що дуже часто ми сприймаємо Християнство лише як якийсь набір ідей? Ми вважаємо себе християнами, оскільки віримо в певні поняття, були навернені або народжені в певній родині в потрібний час. Залишися б апостоли в тому стані, у якому вони перебували між Вознесінням і П'ятидесятницею, і світ ніколи б не почув Благої звістки. Вони б ніколи не стали великими святими й ніколи б не вигнали жодного біса. Але вони стали святими й підколювали бісів, тому що жили в єднанні зі Святим Божим Духом.

Однак своїм життям ми слабко свідчимо про те, що живемо в часи після П'ятидесятниці. Наша віра слабка, ми зв'язані по руках і ногах гріхами, у нас майже немає християнської радості.

Читаючи або слухаючи Діяння святих апостолів, ми думаємо про те, що уклад життя апостолів був зовсім не схожий на наш. Читаючи житіє того чи іншого святого, ми розуміємо, що спосіб його життя для нас далекий і малозрозумілий. Чому так? Тому що ми живемо без Святого Духа. Ми скоріше схожі на боязких апостолів до П'ятидесятниці.

Однак навколо нас є люди, які немов світяться зсередини. Ці люди з радістю переносять усі життєві негоди. Їх ніщо не засмучує. Чому? Тому що вони перебувають у живому, динамічному зв'язку зі Святим Духом. Вони щирі у своїй молитві до Святого Духа. Саме в таких людях живе Святий Дух, очищаючи й спасаючи їх.

Якщо наше життя не наповнюємо Святим Духом, воно проходить марно! Для початку подумаймо про те, що початок усіх святих церковних таїнств – Святий Дух.

Хрещення є спасаючим для нас не тому, що ми народжуємося тільки від однієї води, але й від Духа (Ів. 3: 3-5).

Миропомазання саме по собі є особистою П'ятидесятницею й печаттю дару Духа Святого.

Рукоположення – це особливий заповіт Святого Духа людям і суть священства полягає в тому, що священик є джерелом Святого Духа в громаді.

Саме тому Господь зібрав дванадцять апостолів, дунув на них і сказав: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються» (Ів. 20:23).

Шлюб належить винятково земному життю, якщо він не освячений Святим Духом і не скріплений Його любов'ю.

Соборування без Святого Духа не більш, ніж складна процедура по догляду за шкірою, адже саме Святий Дух, яким освячується масло, лікує наші тіла й душі.

Таїнство сповіді нещире й безглузде, якщо сповіддю не рухає натхненне Духом Божим каяття, за яким іде прощення гріхів, убране силою Святого Духа.

А тепер подумаймо про Таїнство з Таїнств і Чудо із Чудес: Святу Євхаристію. Євхаристія відбувається тільки дією Святого Духа. Адже саме Його священик призиває зійти на престол у молитві Богові про переєстествлення хліба й вина в Тіло й Кров Христову: «…зішли Духа Твого Святого на нас і на передлежачі ці дари…».

Реальність Євхаристії дивно підтверджується життями багатьох святих, особливо святих єпископів або священиків, що служили літургію.

Святий Василій Великий розповідав, що над престолом у його церкві висіла гарна золота лампада, зроблена у формі голуба. Щораз під час переєстествлення Святих Дарів лампада починала розгойдуватися.

Усі святі таїнства без Святого Духа – лише порожня форма. Це ж можна сказати про всі аспекти нашого релігійного життя. Піст – не більше ніж дієта, якщо його метою не є здобування Святого Духа. Не випадково наш Господь «ведений був Духом у пустелю» (Луки 4:1), де провів у пості сорок днів. Гріх не може бути переможений без Святого Духа. Він єдиний, Хто дає нам владу «умертвляєте тілесні вчинки» (Рим. 8:13).

Продовжувати можна нескінченно. Не може бути молитви без Святого Духа, що молиться в нас. Не може бути Церкви без Святого Духа. Не може бути святилища без Святого Духа. Коли будується церква, єпископ освячує й престол, і святилище. Храм переживає свою П'ятидесятницю, оскільки це не просто місце зібрання, але Дім Божий і храм Святого Духа.

Наша мета – здобувати Святий Дух

Усі наші християнські зусилля й духовна боротьба спрямовані тільки на одне: зростання в Дусі Святому. Саме це і є духовність, і зміст християнства в єднанні людини з Богом за допомогою Святого Духа. Не будемо ж спотворювати істинну суть нашої релігії, живучи так, немовби Християнство полягає в ідеях, моральності і інших приписах. Дурниці. Християнство полягає в єднанні з Істинним Богом, який по своєму милосердю вподібнює нас до Себе. Отже, напевно саме сьогодні той час, щоб мені задуматися над тим: « Як же мені пережити П'ятидесятницю? А що, якщо я й, справді, застряг між Вознесінням і П'ятидесятницею?»

Fr. Josiah Trenham

Категорія: Церковне життя | Переглядів: 1367 | Додав: Panzerjager | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
© Парафія св. Василія Великого УГКЦ м. Житомира 2017

Наше опитування
Я переглядаю цей сайт
Всього відповідей: 407

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук


Каталог україномовних сайтів