Четвер, 24.08.2017, 01.22.06
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Цікаві статті [19]
Новини протопресвітерства [19]
Новини парафії [67]
Церковне життя [58]
Мудрі думки [2]
 Числа 31 - 36
Числа 31
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Пімсти мідіянітам за кривду Ізраїлевих синів, потім будеш прилучений до своєї рідні.
3 І промовив Мойсей до народу, говорячи: Озбройте з-поміж себе людей для війська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пімсту на мідіян.
4 По тисячі з племені зо всіх Ізраїлевих племен пошлете до війська.
5 І були призначені з Ізраїлевих тисяч тисяча з племені дванадцять тисяч узброєних для війська.
6 І послав їх Мойсей тисячу з кожного племени до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий посуд, і сурми для сурмлення в його руці.
7 І рушили війною на Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабивали кожного чоловічої статі.
8 І крім тих забитих, позабивали мідіянських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, п'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
9 І полонили Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх дітей, і всю їхню худобу, і всі їхні стада та ввесь їх маєток пограбували.
10 А всі їхні міста по їхніх осадах та всі їхні оселі попалили огнем.
11 І позабирали вони все захоплене й усю здобич, людей та худобу.
12 І вони привели до Мойсея й до священика Елеазара та до громади Ізраїлевих синів полонених і здобич, і захоплене до табору, до моавських степів, що над приєрихонським Йорданом.
13 І вийшли Мойсей і священик Елеазар та всі начальники громади назустріч їм поза табір.
14 І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
15 І сказав до них Мойсей: Чи ви позоставили живими всіх жінок?
16 Тож вони були для Ізраїлевих синів за радою Валаама причиною на відступлення від Господа через Пеора! І була поразка в Господній громаді.
17 А тепер позабивайте кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ложі, повбивайте.
18 А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими для себе.
19 А ви пробудьте поза табором сім день. Кожен, хто забив кого, і кожен, хто доторкався трупа, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бранці.
20 І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну річ, і все зроблене з козиної вовни, і кожну дерев'яну річ.
21 І сказав священик Елеазар воїнам, що ходили на війну: Оце постанова закону, що Господь наказав був Мойсеєві:
22 Тільки золото й срібло, мідь, залізо, цину та олово,
23 кожну річ, що видержить в огні, перепровадите через огонь, і стане чиста, тільки перше очищальною водою очиститься; а все, що не видержує огню, перепровадите через воду.
24 І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому ввійдете до табору.
25 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
26 Перелічи здобич бранців між людьми й між худобою ти й священик Елеазар та голови батьківських домів громади.
27 І поділиш ту здобич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
28 І принесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної.
29 З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє приношення.
30 А з половини Ізраїлевих синів візьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти з людини, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібної, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії.
31 І зробив Мойсей та священик Елеазар, як Господь наказав був Мойсеєві.
32 І була здобич, позостале грабунку, що захопили були військові: дрібної худоби шістсот тисяч і сімдесят тисяч і п'ять тисяч.
33 А худоба велика сімдесят і дві тисячі.
34 І осли шістдесят і одна тисяча.
35 А душ людських із жінок, що не пізнали мужеського ложа, усіх душ тридцять і дві тисячі.
36 І була половина, частка тих, що входили до війська, число худоби дрібної триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
37 І була данина для Господа з худоби дрібної, шість сотень сімдесят і п'ять.
38 А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня данина для Господа сімдесят і двоє.
39 А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня данина для Господа шістдесят і один.
40 А душ людських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа тридцять і дві душі.
41 І дав Мойсей данину Господнього приношення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
42 І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну,
43 і була громадська половина з дрібної худоби триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
44 А худоба велика тридцять і шість тисяч.
45 А осли тридцять тисяч і п'ять сотень.
46 А людських душ шістнадцять тисяч,
47 і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одного з п'ятидесяти з людини та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
48 І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники та сотники,
49 та й сказали Мойсеєві: Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракувало.
50 І ми принесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім лицем.
51 І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ.
52 І було всього золота приношення, що принесли для Господа, шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
53 Військові грабували кожен для себе.
54 І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і внесли його до скинії заповіту, пам'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
Числа 32
1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.
2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
3 Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,
4 та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.
5 І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!
6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?
7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?
8 Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.
9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.
10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
11 Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.
13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.
14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.
15 Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.
16 А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,
17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.
18 Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.
19 Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.
20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,
21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
22 то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.
23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.
25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.
26 Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.
27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.
28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.
29 І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.
31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.
32 Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.
33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.
34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,
35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,
36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.
37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,
38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.
39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.
40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.
42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.
Числа 33
1 Оце походи Ізраїлевих синів, що вийшли з єгипетського краю за своїми військовими відділами під рукою Мойсея та Аарона.
2 А Мойсей написав їхні виходи з їхніми походами за Господнім наказом, і оце їхні походи за їхніми виходами.
3 І рушили вони з Рамесесу першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця, другого дня по Пасці вийшли Ізраїлеві сини сильною рукою на очах усього Єгипту.
4 А Єгипет ховав, кого побив Господь серед них, кожного перворідного, а над їхніми богами зробив Господь суди.
5 І рушили Ізраїлеві сини з Рамесесу, і таборували в Суккоті.
6 І рушили з Суккоту й таборували в Етамі, що на краю пустині.
7 І рушили з Етаму, а вернулися до Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і таборували перед Міґдолом.
8 І рушили з-перед Хіроту, і перейшли серед моря до пустині, і йшли триденною дорогою в Етамській пустині, і таборували в Марі.
9 І рушили з Мари й увійшли до Еліму, а в Елімі дванадцять джерел води та сімдесят пальм, і таборували там.
10 І рушили з Еліму й таборували над Червоним морем.
11 І рушили з-над Червоного моря й таборували в пустині Сін.
12 І рушили з пустині Сін і таборували в Дофці.
13 І рушили з Дофки й таборували в Алуші.
14 І рушили з Алушу й таборували в Ріфідімі, і не було там води на пиття для народу.
15 І рушили з Ріфідіму й таборували в пустині Сінай.
16 І рушили з пустині Сінай і таборували в Ківрот-Гаттааві.
17 І рушили з Ківрот-Гаттаави й таборували в Хацероті.
18 І рушили з Хацероту й таборували в Рітмі.
19 І рушили з Рітми й таборували в Ріммоні Переца.
20 І рушили з Ріммону Переца й таборували в Лівні.
21 І рушили з Лівни й таборували в Ріссі.
22 І рушили з Рісси й таборували в Кегелаті.
23 І рушили з Кегелати й таборували на горі Шефер.
24 І рушили з гори Шефер і таборували в Хараді.
25 І рушили з Харади й таборували в Макгелоті.
26 І рушили з Макгелоту й таборували в Тахаті.
27 І рушили з Тахату й таборували в Тераху.
28 І рушили з Тераху й таборували в Мітці.
29 І рушили з Мітки й таборували в Хашмоні.
30 І рушили з Хашмони й таборували в Мосероті.
31 І рушили з Мосероту й таборували в Бене-Яакані.
32 І рушили з Бене-Яакану й таборували в Хорі Ґідґаду.
33 І рушили з Хору Ґідґаду й таборували в Йотваті.
34 І рушили з Йотвати й таборували в Авроні.
35 І рушили з Аврони й таборували в Ецйон-Ґевері.
36 І рушили з Ецйон-Ґеверу й таборували в пустині Цін, це Кадеш.
37 І рушили з Кадешу й таборували на Гор-горі, на краю едомської землі.
38 І зійшов священик Аарон на Гор-гору з Господнього наказу, та й помер там сорокового року виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю, п'ятого місяця, першого дня місяця.
39 А Аарон був віку ста й двадцяти й трьох літ, коли помер він на Гор-горі.
40 І почув ханаанеянин, цар Араду, а він сидів на півдні в Краї ханаанськім, що йдуть Ізраїлеві сини.
41 І рушили від Гор-гори й таборували в Цалмоні.
42 І рушили з Цалмони й таборували в Пуноні.
43 І рушили з Пунону й таборували в Овоті.
44 І рушили з Овоту й таборували в Ійє-Гааварімі, на моавській границі.
45 І рушили з Ійїму й таборували в Дівоні Ґаду.
46 І рушили з Дівону Ґаду й таборували в Алмон-Дівлатаймі.
47 І рушили з Алмон-Дівлатайми й таборували в горах Аварім перед Нево.
48 І рушили з гір Аварім, і таборували в моавських степах.
49 І таборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Авел-Шіттіму в моавських степах.
50 І Господь промовляв до Мойсея в моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
51 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
52 то проженете всіх мешканців того Краю перед собою, і понищите всі їхні зображення, і всіх литих ідолів їхніх понищите, і всі їхні висоти поруйнуєте.
53 І ви заволодієте тим Краєм, і осядете в ньому, бо Я дав вам той Край на власність.
54 І ви заволодієте тим Краєм жеребком за вашими родами: численному збільшите власність його, а малому зменшите власність його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваших батьків будете володіти собі.
55 А якщо ви не виженете мешканців того Краю від себе, то будуть ті, кого позоставите з них, колючками в ваших очах та тернями в ваших боках. І будуть вас утискати на тій землі, що на ній ви сидітимете.
56 І станеться, як Я думав був учинити їм, учиню те вам.
Числа 34
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Накажи Ізраїлевим синам та й скажи їм: Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, це буде той Край, що припаде вам у спадщині, ханаанський Край по границях його.
3 І буде вам південна сторона від пустині Цін при Едомі, і буде вам південна границя від кінця Солоного моря на схід.
4 І скерується вам та границя з полудня до Маале-Акраббіму, і перейде до Ціну, і будуть виходи її з полудня до Кадеш-Барнеа. І вийде вона до Хацар-Аддару й перейде до Ацмону.
5 І скерується границя з Ацмону до єгипетського потоку, і будуть її виходи до моря.
6 А границя західня, буде для вас море Велике, це буде для вас західня границя.
7 А оце буде для вас північна границя: від Великого моря визначите собі за границю Гор-гору.
8 Від Гор-гори визначите в напрямі до Гамату, і будуть виходи границі до Цедаду.
9 І вийде границя до Зіфрону, і будуть її виходи до Гацар-Енану. Це буде вам північна границя.
10 І визначите собі за границю на схід від Гацар-Енану до Шефаму.
11 І зійде границя від Шефаму до Рівли, на схід Аіну. І зійде границя, і дійде на беріг Кінеретського моря на схід.
12 І зійде границя до Йордану, і будуть її виходи море Солоне. Це буде для вас Край по його границях навколо.
13 І Мойсей наказав Ізраїлевим синам, говорячи: Оце та земля, що ви поділите собі її жеребком, що Господь наказав дати дев'яти племенам і половині племені.
14 Бо взяли плем'я Рувимових синів за домами батьків своїх, і плем'я Ґадових синів за домами батьків своїх, і половина племени Манасіїного взяли спадщину свою,
15 два племені й половина племени взяли вже свою спадщину з того боку приєрихонського Йордану на схід та на південь.
16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
17 Оце імена тих мужів, що поділять для вас той Край на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,
18 та візьмете по одному князеві з племени, щоб поділити той Край на власність.
19 А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;
20 а для племени Симеонових синів Шемуїл, син Аммігудів;
21 а для племени Веніяминового Елідад, син Кіслонів;
22 для племени Данових синів князь Буккі, син Йоґліїв;
23 для Йосипових синів, для племени синів Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;
24 а для племени Єфремових синів князь Кемуїл, син Шіфтанів;
25 а для племени Завулонових синів князь Еліцафан, син Парнахів;
26 а для племени Іссахарових синів князь Палтіїл, син Аззана;
27 а для племени Асирових синів князь Ахігуд, син Шеломіїв;
28 а для племени синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.
29 Оце ті, кому наказав Господь поділити ханаанський Край на спадщину для Ізраїлевих синів.
Числа 35
1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
2 Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.
3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
4 А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.
5 І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.
6 А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.
7 Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.
8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
11 то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
13 А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
14 Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
15 Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
18 Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
19 Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
20 А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
21 або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
22 А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
23 або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
24 то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
25 І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,
27 і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
28 Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.
29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.
31 І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.
33 І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
34 І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!
Числа 36
1 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,
2 і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.
3 І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.
4 А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.
5 І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.
6 Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.
7 І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.
8 А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.
9 І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.
10 Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.
11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.
12 Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.
13 Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.
© Парафія св. Василія Великого УГКЦ м. Житомира 2017

Наше опитування
Я переглядаю цей сайт
Всього відповідей: 405

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук


Каталог україномовних сайтів