Четвер, 24.08.2017, 01.22.21
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Цікаві статті [19]
Новини протопресвітерства [19]
Новини парафії [67]
Церковне життя [58]
Мудрі думки [2]
 МОЛИТВИ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО 4


На Воскресення Христове (1)

Воскресення Твоє, Христе Спасе, славлять Ангели на небесах, а нам на землі дай ласку чистим серцем тебе величати і славити.

Ми поклонялися хресту Твоєму, Христе, й мукам, а сьогодні святе Воскресіння Твоє славимо. Прийдіть, усі вірні в усіх наших містах і селах і ті, що їм заказано гонителями бувати в церкві, всі без винятку поклонімся Святому Христовому Воскресінню. Се Ним стала радість всьому світові, в Ньому й надія нашого воскресення. Воскресення з гріхів і воскресення тіл у вічності. Христос – наш Спаситель і Вождь – зазнав розп’яття, смертю поконав смерть.


На Воскресення Христове (2)

Воскресення день просвічує нас, вірних дітей Твоїх, Христе Спасителю! Це день Пасхи, Твоєї Пасхи, Ісусе! Як у Старому Завіті Пасха була переходом з єгипетської неволі до Обіцяної Землі, так Твоя Пасха, Христе Спасителю, переводить нас від смерти до життя, із землі в небеса.

Бо смертю для чоловіка є гріх, і пристрасть, і життя поза Божим законом. Та Ти з цього життя, а радше з цієї смерти вивів нас Своєю благодаттю, наукою, життям, смертю та Своїм Воскресенням. Тому в пасхальному часі співаємо звитяжну пісню, пісню перемоги − "Христос воскрес із мертвих”. І цією перемогою тішимося, бо Ти нас нею вирятував і вічно рятуєш від смерти. Очищуєш почуття, даєш вірою бачити Тебе, осяяного неприступним світлом воскресення.

З Твого воскресення небеса веселяться, й земля радіє, і празнує весь світ видимий і невидимий, бо Христос воскрес − веселість вічна. Нині все наповнилося світлом – небо, і земля, й пекло, – і святкує всяке сотворіння Воскресення Христове, що в ньому знаходимо утвердження.

Вчора ми з Тобою зійшли у гріб, сьогодні встаємо з Тобою воскреслим. Вчора ми були прибиті до хреста покаянням, і Ти Сам, Христе Спасителю, прославиш нас у Своєму Царстві. Амінь.


На Воскресення Христове (3)

Воскресення Твоє, Христе Боже наш, − це для нас празників празник і торжество торжеств. З радістю вітаємо цей світлий і ясний день, в котрому Ти воскрес із гробу. Так, як щороку з радістю вітаємо повернення весни, бо з весною усе, що в землі завмерло, неначе вертає до нового життя, так і з празником святої Пасхи те, що через слабість, марноту і людські немочі неначе завмерло в нас, будиться через Тебе й Твою святу благодать до нового радісного і світлого життя.

Через гріхи ми завмерли для Божої благодати, але через покаяння ми з Тобою, Христе, погамуванням пристрастей неначе зійшли в гріб, угамуванням гріха ми стали неначе подібні до Твоєї смерти на хресті. Ми неначе на хресті розп’яті з Тобою, з Тобою разом воскреснемо в празник Твого Воскресення. Воскреснемо Твоєю благодаттю, воскреснемо силою християнського життя, воскреснемо для ліпшої, повнішої, більш християнської праці для ближніх, для Церкви, для Народу, для нашої родини й для себе самих.

Як весна є образом празника Пасхи, так і празник Пасхи є образом Твого Воскресення, а твоє Воскресення є образом і завдатком нашого воскресення. Бо ми віримо, що коли Ти воскрес, то й ми воскреснемо: Ти подаш нам руку спасіння, Ти піднімеш нас, Ти витягнеш нас з цього смертного життя до вічного життя у Своєму Царстві. Вірою вітаємо весну Воскресення, надією вітаємо майбутнє воскресення, що його очікуємо з Твоєї ласки, любов’ю вітаємо Тебе, що нам даєш і радощі життя, і радощі християнських празників, і радість чистої совісти, і радість з того, що нас колись чекає.

Нині все наповнюється світлом: небо, й земля, й підземелля. Нехай же празнує усяке сотворіння Христове Воскресення та у цьому Воскресенні утверджується до нового, кращого життя для Бога, для ближніх, для Вітчизни, для родини і для спасіння наших душ. Амінь.


До Христа про зіслання Святого Духа

Христе, найдорожчий наш Спасителю, ми радісно відзначали празник Твого Світлого Воскресення й протягом наступних сорока днів згадуємо той час, у якому поміж Воскресенням а Вознесенням Ти перебував з Апостолами і працював над організуванням діла нашого спасення.

Ось так Ти неначе для нас за три чи чотири тижні покинеш нашу землицю, щоб знестися в небо. У розумінні тої частини церковного року Ти нас видимим способом покидаєш, щоб зміцнити в нас віру й піднести нашу релігійність у сфери вищої духовности. Ти ж сам сказав Апостолам: "Вам треба, щоб я Вас покинув”[1]. Але відходячи від нас, Ти обіцяв нам Святого Духа, й за десять днів після Вознесення Ти зіслав з високого неба того Небесного Царя, як ми Його в молитві називаємо, Утішителя – Духа правди.

Того Духа Святого зсилаєш і на нас у святій Тайні Миропомазання й відповідно до наших потреб, бажань і заслуг не перестаєш зсилати його нам невидимим тайним способом. Тому слід нам тепер за цього Святого Духа Тебе просити.

Зішли Його на нас. Дай нам Його. Наповни наші душі Його святими дійствами. Наповни наші душі духом мудрости, й розуму, і знання, й ради. Зміцни нашу волю духом побожности, Господнього страху та мужньої відваги. Нехай цей Дух Святий, що за нього в щоденних молитвах цілий рік просимо, стане провідником нашого життя. Нехай веде нас дорогами Божих заповідей, дорогами святого виконання всіх обов’язків, дорогами мужніх жертв за святу Церкву й наш нарід на хвалу Твого Отця Небесного, Тебе, Його Предвічного Сина, і Святого Утішителя-Духа. Амінь.


На Зішестя Святого Духа

Коли Ти, Христе Спасителю, вознісся на небо, Ти обіцяв Своїм Апостолам і Учням зіслати з Неба Святого Духа, що мав їх навчити всякої правди. Ти виконав, Христе, ту обітницю. Ти зіслав з неба Святого Духа на святих Своїх Учнів й Апостолів. І ми в урочистий день Зішестя Святого Духа відзначаємо ту світлу й велику пам’ятку цієї великої і святкової хвилини.

Вона для нас не чужа й не далека, бо кожний з нас стаєт також учасником цього небесного Дару. Ми приймаємо Свого Святого Духа у святій Тайні Миропомазання, ми приймаємо Його в кожному побільшенні освятливої благодати. Тоді Ти зіслав Свого Святого Духа видимим способом, у вигляді вогненних язиків, але невидимим способом зсилаєш Його на нас усіх при кожному доброму ділі, при кожній молитві, а передусім тоді, коли з освятливою благодаттю, з любов’ю дітей звертаємося до Отця Небесного, й Дух Твій Святий проливається в наші серця любов’ю до Бога й любов’ю до ближніх. Через те наші тіла і наші душі є храмом Святого Твого Духа.

Твій Дух з нами перебуває й наставляє нас на праві дороги християнського життя. Віднови в наших душах те перебування Його Божою любов’ю. Хочемо бути Твоїми вірними слугами, хочемо виконати Твої заповіді, хочемо до смерти витримати у святій вірі й у любові до Бога й ближніх. Як у щоденних молитвах, так і сьогодні про це просимо: "Серце чисте сотвори в мені, Боже, і Дух правий онови в утробі моїй. Не відкинь мене від лиця Твого й Духа Твого Святого не відійми від мене. Віддай мені радість спасення свого й Духом владичним утверди мене”[2]. З тим самим проханням звертаємося й до Святого Духа кожної днини в році, а особливо в Його великий і світлий празник. Того Небесного Царя, Утішителя, Духа правди кличемо щодня: "Прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Святий Душе, наші душі, відкуплені Христовою кров’ю. Амінь”.


До святих покровителів українського народу

В липні святкуємо пам’ять майже всіх Вас, Покровителів нашого народу.

В цьому місяці святкуємо празник Ваш, славні й великі слов’янські Апостоли, Кириле й Методію[3], бо Ваші учні перші проповідували Євангеліє поміж нашими предками. Вам обом завдячуємо нашими церковнослов’янськими книгами й перекладом Святого Письма нашою старовинною мовою. Правильно належиться Вам за це вдячність, а що про цю вдячність рідко пам’ятаємо, то в липні будемо пригадувати собі добродійства, що їх Бог зіслав на наш нарід, добродійства, що їх Ви своїми молитвами випросили й апостольською працею розширили з далекої Моравії й Болгарії аж на нашу Україну.

В цьому місяці урочисто святкуємо Твою пам’ять, св. Антонію Печерський[4], перший монаше, що з далекого Атону, тоді ще злученого з Апостольським Римським престолом, прийшов до Києва і впровадив монаший студитський устав поміж нашими предками. Рівночасно будемо віддавати честь і Преподобному Теодозієві Печерському, Твоєму учневі й наслідникові, та й усім Печерським Отцям, що жили в тих перших часах монашества і прославилися в київських печерах й київських монастирях. Хоч про них і не згадується канонічно в наших Богослуженнях, можемо їх зєднати в цій молитві з Тобою, Отче наш Антонію Печерський. Вони були Твоїми учнями, вони залишилися вірні Апостольському Римському престолові й відзначалися не раз великою святістю життя.

Поруч із монахами будемо цього місяця й Тебе славити, наш Князю, рівноапостольний Володимире[5], разом з Твоєю бабунею, княгинею Ольгою[6] і святими мучениками Борисом і Глібом[7]. Велика Ваша, святі князі, заслуга для нашого народу. Завдяки Вам став він християнським народом. Ти, св. Ольго, молитвами, Ти, св. Володимире, управлінням державою, ви, св. Борисе й Глібе, прикладом смерти − випросили у Бога цю велику благодать святого Хрещення й християнської віри. Вам належиться від нас і вдячність, і честь, а Ваша в нашому народі пам’ять переходить з роду в рід на вічні часи.

Враз з усіми цими нашими святими Покровителями згадуємо й Тебе, св. Священомучениче Йосафате, що вже в новіших часах пролив Ти свою кров за Христову віру, за вірність католицькій Церкві, за спасіння нашого народу[8].

 А що наші предки особливим способом завжди віддавалися під опіку Твою, Первозванний Великий Апостоле Андрею[9], так, що та їхня любов до Тебе стала неначе причиною повстання легенди, що оповідає, як то Ти з київських гір благословив наш край, то правильно вважатимемо Тебе нині першим і головним покровителем, опікуном і добродієм нашого народу й усіх нас. Бо як в легенді з гір Києва, так в дійсності з високої гори Сіону − з неба − благословляєш нас усіх, Твоїх дітей.

Усі Ви, святі Покровителі нашої Батьківщини, моліться за нас, опікуйтеся нами, випрошуйте у Бога всіх потрібних нам ласк.

Цього місяця будемо відзначати й Твій празник, великий і славний Пророче Ілле[10]; Тебе ж від давніх поколінь наш нарід і наша Церква особливою любов’ю шанували. Тому й до Тебе звертаємося, благослови нас усіх, благослови наш нарід, наші села, наші міста, наші родини й дай нам устерегтися від всякої неправди й хибної релігійної науки.

Ви всі, святі Угодники Божі й Опікуни наші, моліться за нас тим ретельніше, що переживаємо такі важкі часи і що йдемо в непевну майбутність, у якій, може, доведеться нам ще більше страждати. Амінь.

На Успення Пречистої Діви Марії

Наближається, Пресвята Діво Маріє, наша Найдорожча Мати, місяць, призначений церковними уставами для Твого вшановування. Справді, ми вже цілий травень особливим способом Тебе вшановували й щодня до Тебе спільно по церквах зверталися, але це не повинно бути для нас нагодою забути, що й цілий серпень присвячений Твоєму вшановуванню, і то присвячений давніми церковними установами. У самій середині цього місяця[11] є уміщений празник Твого Пресвятого Успення, пам’ятка тої хвилини, коли Ти, Пресвята Діво, віддала Богові Духа і відтак зараз силою Ісуса Христа воскресла до нового життя, вознеслася на небо і на небі прийняла з рук Свого Сина вінець найвищої нагороди.

Цей празник Успення неначе царює над цілим місяцем, бо Церква приписує нам до нього приготуватися постом "спасівкою”, що триває два тижні, а після успення каже ще відзначати попразденство, що триває не раз майже другу половину місяця. А щоби ми, вшановуючи Пречисту Діву Марію, розуміли, що цілий місяць присвячений Її любові, в останній день місяця наказує Церква відзначати пам’ятку положення чесного пояса Пресвятої Богородиці.

Приступаючи до цього празника, Пресвята Мати наша, хочемо Тебе прославляти і вшановувати не тільки молитвами й не тільки в церкві. Треба нам прославляти Тебе цілим нашим життям. А що з усіх чеснот нема чесноти Тобі милішої від ангельської святої чистоти − тож хочемо цією святою чеснотою Тебе прославляти. Будемо в цьому місяці старатися жити так чисто і свято, як правдиві християни, як Божі діти повинні ціле життя жити. А передусім будемо стерегтися всякого нечистого гріха, не тільки в ділах, але й у словах чи думках.

Ми знаємо і з Божої науки, і з досвіду власного життя, що ця чеснота є неначе перша у християнському житті, себто найпотрібніша для того, щоб чоловік зберігав у повноті здоров’я тіла й здоров’я душі, ума й волі. Ми знаємо, що нечисті гріхи відбирають чоловікові найліпшу його силу, що підкопують здоров’я тіла, а ще більше ослаблюють силу волі й швидкість розуму. Знаємо, що тисячі нещасних жертв цього проклятого гріха як раби чуттєвости без волі, без сили й тупоумні марно нидіють та стають тягарем для родини, для Церкви, для Батьківщини і для всіх ближніх. Тому постановляємо цього гріха стерегтися, а Тебе, Пресвята Діво Маріє, Небесна наша Ненько, благаємо: дай нам силу поборювати усі мерзенні гріховні похоті, поборювати спокуси і зберігати себе чистими для Тебе, Пресвята Діво, для Твого Сина, Ісуса Христа, для святої Його Церкви і для нашої Батьківщини. 

Благослови цю нашу постанову, благослови наші хати, наші родини, наші села, цілий наш Нарід і дай, щоб йому незнаний був усякий нечистий гріх, а зокрема цей найстрашніший з усіх, що через нього родина, що могла б бути християнською, самі святі зв’язки родинні базує на багні беззаконня. Лише Твоя премогутня сила зможе нам дати перемогу над пеклом мерзенних похотей. Тому до цієї сили звертаємося, тому з любови до Тебе гукаємо − як при макавейському водосвятті − "Пресвятая Богородице, спаси нас”!


Закінчуючи рік (молитва української молоді)

Закінчуючи рік, складаємо Тобі, Всемогутній Боже, Ісусе Христе, Спасителю, найщирішу подяку за всі Твої дари й ласки, дані нам у цьому році й у тих літах. Дякуємо Тобі за всі наші молитви й добрі діла, бо хоч вони видаються нашими дарунками, даваними Тобі, Христе, в дійсності вони є Твоїми дарами для нас, бо ми самі без Твоєї ласки нічого доброго не можемо зробити. Кожне наше навіть найменше добре діло − це дар Твоєї благодати, тому за всі ці дари Твої дякуємо Тобі сердечно та самі себе доручаємо Тобі.

Доручаємо Тобі усю нашу молодь в цілому нашому краю, доручаємо Тобі наші родини, наші хати, ґаздівства й працю наших батьків та просимо Тебе поблагословити новий рік нашої праці, що його, за ласкою Твоєю, почнемо. Дай нам духом возноситися понад багно гріхів і пристрастей людей, духом возноситися в небо, вірою, любов’ю, надією Тебе шукати, йти до Тебе, наближатися до Тебе. У всіх наших працях, змаганнях і бажаннях дай нам бути добрими християнами, добрими дітьми Церкви, щирими українцями, добрими синами нашої Батьківщини. Нехай ніхто з нас не зрадить ані Тебе, ані Твоєї Церкви, ані Тобі вірної Української Нації.

Цю наступну епоху нашого розвитку починаємо в різдвяний піст, готуючись до святого празника Твого Рождества. Нехай цей піст буде знаком нашої доброї волі, знаком нашої вірної служби Тобі, Христе Спасителю, знаком цих жертв, що ними хочемо свою працю освячувати й прикрашати. Дай нам, Христе Спасителю, з високого неба Свою святу ласку на цю працю й на всі труди та прагнення нашого життя. Амінь.


Додаток

Молитва за український народ

О Пресвітла Єдина Любове! Молитвами слуги Твого Митрополита Андрея, глянь ласкаво на Україну, наш Спасе, зглянься на Церкву нашу, на народ, що його полюбив Ти. Дай нам у безмірній Твоїй милості дар мудрости, дар єдности, дар Любови. Нехай навічно згинуть розбрат і ненависть з-поміж нас, нехай зникне темрява злоби і гніву! Нехай пропаде гординя, нехай розвіється, як дим, усяке зло, щоб ми, Тобою, Христе, з’єднані, єдиним серцем і єдиними устами прославляли й оспівували пресвяте і величне Ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.


Молитва за всяке прошення

О мій Боже! З глибини моєї душі віддаю поклін Твоїй безмежній величі. Дякую Тобі за ласки й дари, що ними Ти наділив Твого вірного слугу Митрополита Андрея Шептицького. Прошу Тебе, вділи мені у Твоєму Батьківському милосерді ласку, про яку Тебе покірно молю. Амінь.


Молитва за прославу Митрополита Андрея

Господи Ісусе Христе, Ти завжди нагороджуєш Твоїх вірних слуг не тільки особливими дарами Твоєї любови, але й вічною нагородою святих у небі, а у багатьох випадках і прославою на Твоїх святих престолах тут, на землі.

Покірно благаємо Тебе: зволь так прославити Твого вірного слугу Андрея Шептицького. Він упродовж свого праведного життя, повного терпінь і досвідів, був добрим пастирем свого стада і великим подвижником церковної єдности.

А через його прославу та заступництво пошли й цілому нашому народові великий дар єдности і свободи. Амінь. 

© Парафія св. Василія Великого УГКЦ м. Житомира 2017

Наше опитування
Я переглядаю цей сайт
Всього відповідей: 405

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук


Каталог україномовних сайтів