Понеділок, 24.07.2017, 00.48.41
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Цікаві статті [19]
Новини протопресвітерства [19]
Новини парафії [67]
Церковне життя [58]
Мудрі думки [2]
 
Головна » 2012 » Червень » 16 » Та, що пожирає душі
22.39.03
Та, що пожирає душі

«Заздрість -- двигун прогресу, -- заявляють деякі, -- адже якби її не було, ми б так і сиділи в кам'яному віці. А так подивився, як у сусіда -- сам ще краще зробив, побачив досягнення іншого -- сам до чогось став прагнути». Однак Сальєрі його заздрість не допомогла -- а світ втратив Моцарта. Бог не тільки в Євангелії, але навіть ще в Старому Завіті заповідає: «не жадатимеш … чого-небудь, що належало б ближньому твоєму» (Вих. 20: 17). Заздрість небезпечна, але не завжди вдається розпізнати її в собі. Як з нею боротися? 

«Любов не заздрить»

Думка Церкви:

-- чи Можна щиро любити людину й заздрити їй? Якщо у вас вийшло поєднати це, виходить, одне із двох: або любов ваша виявилася на перевірку чимось іншим, або за заздрість ви порахували якісь інші рухи душі. Можливо, прагнення наслідувати, у якому, до речі, немає гріха. Заклик наслідувати святих і Самого Бога ми чуємо у Священному Писанні. «… Наслідуйте мене, як я Христа» (1 Кор. 4: 16), -- говорить апостол Павло. І той же апостол, перераховуючи основні прояви любові, вказує: «…любов не заздрить» (1 Кор. 13: 4).

Любов іде із заздрісного серця. А що ж приходить замість неї? Ненависть. Тому будемо чесними до кінця й зізнаємося, що ми ненавидимо тих, кому заздримо. А якщо так, то які ж ми тоді християни? Адже Спаситель говорив: «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.» (Ів. 13:35). Природно, ці слова Христа не можна сприймати, як лише «церковно-корпоративну етику» або як веління любити тільки своїх. Любов, знову цитуємо апостола Павла, «не шукає свого» (1 Кор. 13: 5). Любов, як сонце, світить для всіх і, як джерело, живить життєдайною вологою всіх, хто приходить до нього напитися. Але чи буде пити людина із запаскудженого джерела? Чи можна назвати чистою криницю, у яку вкинули дохлу кішку? От ця дохла кішка і є заздрість, а криниця-- заздрісне серце…

Дати коротке і ємне визначення заздрості надзвичайно важко. Вона, як і всі похідні чистого зла, не має суті й заповнює ті порожні місця, де повинне бути добро. Повинні ми, приміром, відчувати радість на успіхи інших людей, а відчуваємо гіркоту -- це і є смак заздрості.

Чи є колір у заздрості? Напевно, це як з магією. У який колір магію не розфарбовуй, вона залишається заграванням зі світом упалих духів. Так і заздрість. Відбілюй її, не відбілюй, вона все одно лізе в чужу кишеню з ревізією, а то й з конфіскацією.

В духовних книжках заздрість названа «найгіршим видом людиноненависництва» і визначається як «бажання, щоб хто-небудь не володів тим, чого сам заздрісник не має». От вона яка безодня! Не просто бажати переселитися у двоповерховий котедж сусіда, а бажати, щоб цей котедж згорів і самого сусіда посадили у в'язницю. Навіть якщо хтось нажив своє майно несправедливою працею, «не заздри тим, що чинять беззаконня» (Пс. 36:1).

Заздрість, як і будь-який інший гріх, найбільше шкодить не тому, на кого вона спрямована, а тому, хто заздрить. Як говориться в одній українській казці, у тих, хто своїм сусідам заздрить, поселяються злидні…

Вдячність протистоїть заздрості

Думка психолога:

-- Заздрість -- це почуття, із приводу якого мало чого виразного є в психології. Досліджень на цю тему одиниці. А із запитанням «допоможіть, я заздрю» люди не звертаються до психолога. Але заздрість -- це дзвіночок, симптом, що супроводжує якусь більш глибоку проблему. І те, чому ми заздримо, може на цю проблему вказувати.

Заздрість виникає, коли людина не просто порівнює себе з іншим, але вважає, що інший одержав щось незаслужено, вона пов'язана з почуттям несправедливості: «ця людина нічим не краще за мене».

Але ж чужі успіхи можна пояснювати по-різному. Якщо я розумію, що в мене чогось немає не тому, що це «обставини, мені не везе, іншим все, мені нічого», а тому, що я не прикладав досить зусиль, -- це допомагає жити без заздрості. Адже заздримо ми звичайно тому, що, як нам здається, від нас не залежить. Але в більшості випадків люди тут помиляються.

Подруга зробила гарний ремонт, ви заздрите. У чому причина? У вас немає на такий ремонт грошей? Виходить, замість того, щоб заробляти на ремонт, ви вибираєте щось інше. Не можна одержати все одночасно. А може, ремонт -- це не така вже для вас необхідність? Простий тест: якби ви не бачили, як вона зробила ремонт, ви б хотіли його робити? Може, ви взагалі не думали б про це? Ви можете знаходити підстави для якихось дій у собі, у своєму безпосередньому переживанні: мені незатишно в цій кімнаті; або: подруга зробила, виходить, і мені треба. Отже, це не ваше рішення. І це початок заздрості. Набагато продуктивніше шукати те, що відповідає твоїй власній природі, твоїм почуттям і переживанням. І це мобілізує до рішення моїх власних завдань за моїми власними критеріями.

Людина, яка зрозуміє, чого саме вона прагне, вже не буде заздрити. Вона вибере зовсім іншу траєкторію дій.

 Але зрозуміти, чого саме ти прагнеш, що це твоє, а не нав'язане тобі, наприклад, суспільством споживання або чиєюсь думкою, -- одне з найбільш складних завдань. Люди роблять те, що вони вибирають, але не завжди вибирають те, що вони насправді хочуть.

Один зі способів розвинути у дитини заздрість -- порівнювати її з іншими. «Василько вже виступає з концертами, а ти все гами ніяк не навчишся грати!» -- говорять деякі батьки, помишляючи в такий спосіб мотивувати дитину. Виховання дітей на честолюбстві -- погана стратегія. Це народжує бажання постійно оглядатися на інших, що в результаті й породжує заздрість. Чим відрізняється гарний тренер від поганого? Поганий тренер, працюючи із Джоном Смітом, намагається зробити з нього другого Мохаммеда Алі. Гарний тренер, працюючи із Джоном Смітом, намагається зробити з нього найкращий варіант Джона Сміта.

Ставлення до успіхів іншого, у якому немає заздрості, це ставлення учня до вчителя. На вчителя я дивлюся знизу догори. Я визнаю в нього ті гідності, яких у мене немає, і йду шляхом знаходження цих гідностей -- це шлях зусиль і практики, він несумісний із заздрістю.

Є ще одна річ, яка протистоїть заздрості, -- подяка. Є такий прийом: щовечора перед сном спробувати згадати хоча б одну подію протягом цього дня, за яку ви могли б бути комусь або чомусь вдячні -- Богові, іншим людям, обставинам. Це можуть бути навіть дріб'язкові -- автобус вчасно прийшов, -- але при бажанні їх завжди можна знайти. Головне, як настроїти свою свідомість. І коли починають працювати ці позитивні прийом, раптом зненацька виявляється, що насправді ми одержуємо в цьому житті багато всього того, чого могли б і не одержувати.

Чим відрізняється здоровіша, щаслива людина від нещасної, невротичної? Здоровіша людина трансформує проблему в завдання. А невротична -- завдання в проблему. Дивлячись на благополуччя іншого, потрібно ставити собі якесь завдання. Можна повчитися в того, кому ми заздримо: а як він добився цього, які є шляхи вирішення? Як тільки ми технічно починаємо думати про шляхи вирішення проблеми, вона відразу перетворюється в завдання, і тоді заздрості вже отут нема чого робити.

Категорія: Цікаві статті | Переглядів: 580 | Додав: Panzerjager | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
© Парафія св. Василія Великого УГКЦ м. Житомира 2017

Наше опитування
Я переглядаю цей сайт
Всього відповідей: 404

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук


Каталог україномовних сайтів