Свята Тайна Хрещення

Хрещення - відкуплення поневолених, прощення провин, смерть гріху, нове життя душі, світлий одяг, недоторкана печать, колісниця до неба, приготування царства, дар усиновлення.

(св.Василій Великий).

Хрещення займає перше місце серед семи Святих Тайн Церкви. Це тому, що воно є наче дверима до Церкви. Через хрещення людина стає християнином, а отже вирішує почати нове життя, життя з Христом і у Христі.

В перші віки християнства хрещення відбувалось у Великодню ніч і було складовою частиною святкування Пасхи. На основі цього ми можемо пояснити весь зміст Тайни Хрещення : поховати старий спосіб життя і воскреснути разом з Христом вже « новою людиною », вступити в нове життя воскреслого Христа.

У хрещенні Божа благодать, яка до цього часу кликала людину до Христа, перший раз таїнственно виливається на неї та повністю очищує її, освячує і відроджує.

Чин Хрещення, як і всі богослужіння, складається з двох частин: підготування і власне хрещення.

Починається обряд хрещення оглашенням, де священик обертає на схід бажаючого охреститись, тобто ставить його перед Богом, тричі на нього дує, тричі знаменує його знаком хреста і кладе руку на голову. Все це залишилось від звичаю ранньої Церкви, де новонаверненого приводили до єпископа, який проводив ритуал, що називався зачисленням. З цього часу кандидата називали оглашенним, тобто тим, хто готується до хрещення.

В момент, коли рука священика торкається голови оглашенного і знаменує її знаком хреста, з'являється сатана, щоб не віддати вкрадене ним в Бога. Ми хочемо рухатися вперед, але темні сили не пускають нас, тому їх треба прогнати. Починається важка боротьба за вічне життя. Тому далі йде обряд заборони сатани, який є початком тієї боротьби християнина, яка буде тривати все його життя.

За вигнанням нечистих духів слідує відречення сатани. Для цього оглашенний обертається на захід. Тут захід є символом темноти, місцем де перебуває диявол. Той хто хреститься вже не боїться диявола, бо вигнання злих духів зробило його вільним і дало силу на боротьбу з ним. Визволена від рабства диявола, людина знаходить справжню свободу. Тепер вона піднімає до гори руки в знак того, що хоче стати полоненим Христа, шукає того полону, що обертає рабство на свободу. Відрікаючись сатани, людина відрікається цілого світогляду, який ґрунтується на гордості, відрікається того, що занурило її в смерть і пекло.

Відрікшись сатани, оглашенний обертається на схід — до Світла світу, до Христа. Опустивши руки, в покорі і послусі, він ісповідує вірність Христу, як цареві і Богові. Це означає: йти за ним, віддати Йому все своє життя, жити за Його заповідями. Новонавернений відчитує Символ віри, вже як вираз своєї особистої віри, і поклоняючись Святій Трійці, скріплює свій союз з Богом.

Тепер, коли всі приготування завершились, починається велика подія: смерть і воскресіння, на образ смерті і воскресіння Христа. Починається саме хрещення.

Початком хрещення є торжественне освячення води, яке за своєю суттю розкриває всі сторони Тайни Хрещення, її зміст і глибину. Освячення води виявляє зв'язок хрещення зі світом і матерією. Вода є символом життя і символом смерті. Є вона також і символом очищення, відродження і обновлення. Освячена вода представляє нам все Боже творіння, всю матерію, але таким, яким воно буде при кінці, коли все буде завершене в Бозі. Вода освячується для того, щоб бути середником обоження людини, середником пізнання Бога та з'єднання з Ним.

Слідом за освяченням води йде помазання єлеєм. Єлей — це перш за все символ життя, життя в повноті, життя, як участі в Божественному житті. Помазання єлеєм — це відтворення людини. Гріх знищив в людині духовну красу, розбив Божий образ, а через хрещення людина відновлює свою цілісність, примирює душу і тіло через «єлей радості».

Для того щоб йти за Христом потрібно спочатку померти і воскреснути разом з Ним і в Ньому. Саме це і є суттю хрещення і не можна це розуміти інакше як смерть і воскресіння. Звідси випливає і та благодать, яку отримує новонавернений у тайні хрещення — люпині дається великий дар: можливість по-справжньому померти з Христом і по-справжньому з Ним воскреснути, для того, щоб « і ми теж жили новим життям » (Рим.6:4). Для того, щоб ми могли це зрозуміти ми повинні застановитися над смертю. Смерть — це відокремлення людини від життя, тобто від Бога. Таким чином, можна ходити мертвому по землі і лежати живим у могилі. Отже тільки Бог є справжнім життям, і від цього життя людина може відмовитись, тим самим приймаючи смерть. Це і є первородний гріх, через який людина відкинувши Бога, залишається самотньою і нещасною, віддаючи себе в рабство гріху та зла. Христос, воскреснувши з мертвих, подолав смертю смерть, тим самим відновив втрачене життя, життя з Богом і в Бозі. Тепер ми можемо краще зрозуміти чому хрещення відбувається на «подобу» смерті і воскресіння Христа.

Тепер надійшов час хрещення. Священик тричі занурює (або поливає) оглашенного, який дивиться на схід, у воду, кажучи: «Хрещається раб Божий [називає ім'я] в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.».

На закінчення ще хочемо сказати кілька слів щодо хрещення немовлят. Існують твердження, що не можна хрестити малих дітей тому, що вони ще не мають віри і не розуміють, що з ними відбувається. Насамперед скажемо про віру. Хрещення, як тайна, залежить від Христової віри, яка є даром Його віри, Його благодаттю. В цьому світі присутністю Христової віри є Його Церква. Тому хрещення залежить від віри Церкви. Але Церква хрестить не всіх дітей, а тільки тих, що їй належать через батьків або хресних батьків, тобто тих, які приходять з середини Церкви. Взагалі Церква хрестить тільки тих, хто справді їй належить і чия приналежність до неї може бути закріплена або особистою вірою і її ісповіданням, або обіцянкою і ісповіддю віри членами Церкви, що мають владу віддати того, хто хреститься (батьки чи хресні батьки) Богові і будуть відповідати за його «обновлене життя». Щодо розуміння того, що відбувається з оглашенним при хрещенні, то Церква ніколи не ставила цього за умову важності таїнства. Ніхто не може це вповні зрозуміти. Це розуміння стає можливим якраз завдяки хрещенню. Можливо вся сила таїнств і є в тому, що вони роблять нас «дітьми», без чого за словами Христа не можливо ввійти в Царство Небесне.

отець Віталій СИДОРУК