Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити серед людей спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Господь наш Ісус Христос. Імператор Адріан (117 - 138) наказав засипати землею Голгофу та Гріб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичеської богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники і робили ідольські жертвоприносини.

Однак через 300 років Божим Промислом великі християнські святині - Гріб Господній і Животворящий Хрест були знову знайдені християнами і відкриті для поклоніння. Це відбулося при рівноапостольному імператорі Костянтині Великому, першому з римських імператорів, що припинив гоніння на християн. Святий рівноапостольний Костянтин Великий (306 - 337) бачив на небі Боже знамення - Хрест із написом «Цим переможеш» і за Божою допомогою одержав у трьох війнах перемогу над ворогами.

Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розп’ятий Господь наш Ісус Христос, рівноапостольний Костянтин направив у Єрусалим свою матір, благочестиву царицю Олену. Хоча свята цариця до цього часу вже була в похилих роках, вона з наснагою взялася за виконання доручення. Язичеські капища й ідольські статуї, що наповняли Єрусалим, цариця наказала знищити. Розшукуючи Животворящий Хрест, вона розпитувала християн і юдеїв, але довгий час її пошуки залишалися безуспішними. Нарешті, їй вказали на один старого єврея, що звався Юда. Він розповів, що Хрест заритий там, де знаходиться капище Венери. Капище зруйнували і, помолившись, почали копати землю. Незабаром був виявлений Гріб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом, зроблена за наказом Пилата, і чотири цвяхи, що простромили Тіло Господа. Щоб довідатися, на якому з трьох хрестів був розп’ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі поклав хрести на небіжчика. Коли на нього був покладений Хрест Господній, мрець ожив. Побачивши воскреслого, усі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест. Християни, що у незліченній безлічі прийшли поклонитися Святому Хресту, просили святителя Макарія підняти Хрест, щоб усі могли, хоча б благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх і інші духовенство почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, волаючи: «Господи, помилуй», благоговійно поклонявся Чесному Древу. Ця урочиста подія відбулася в 326 році. При знайденні Животворящого Хреста вчинилося й інше чудо: важко хвора жінка, коли її осінили Святим Хрестом, відразу зцілилася. Старець Юда й інші юдеї увірували в Христа і охрестилися.

У Константинополь свята Олена привезла із собою частину Животворящого Древа і цвяхи. Рівноапостольний імператор Костянтин наказав спорудити в Єрусалимі величний храм на честь Воскресіння Христова, що включав в себе і Гріб Господній, і Голгофу. Храм будувався близько 10 років. Свята Олена не дожила до освячення храму; вона померла в 327 році. Храм був освячений 13 вересня 335 року. Наступного дня , 14 вересня, установлено було святкувати Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста.