ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА. СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ

Празник Богоявлення належить до найбільших празників Церковного року і є одним з найбільш улюблених та глибоко шанованих у нашому народі.

У цей день до Івана Предтечі, що хрестив у Йордані на відпущення гріхів, прийшов з Назарету Господь Ісус Христос. Іван, бачачи, хто перед ним стоїть, спочатку не хотів хрестити Спасителя, кажучи: «Мені потрібно хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене». Але коли Ісус сказав йому: «Тепер не час говорити про це, нам треба виконати те, до чого ми покликані», Іван, слухаючись, охрестив Його.

Богоявленням це свято називається тому, що під час Хрещення Господнього з’явилася світу Пресвята Трійця (Мт. 3: 13-17; Мк. 1: 9-11; Лк. 3: 21-22). Бог Отець промовляв з небес про Сина, Син хрестився від святого Предтечі Господнього Івана, і Дух Святий зійшов на Сина у виді голубиному. З древніх часів це свято називалося днем Просвіщення і святом Світел, тому що Бог є Світло і з’явився освітити тих, «що сиділи в країні й тіні смерті» (Мт. 4, 16) і спасти впалий людський рід. Це свято також є і духовною просвітою людей.

В навечір’я Богоявлення, на спомин звичаю древньої Церкви хрестити в цей день оглашенних, буває водосвяття, а після Літургії в саме свято те ж водосвяття повторюється на ріках і джерелах на спогад самого Хрещення Господнього. Церква молиться: «Вчини її (воду) джерелом нетління, даром освячення, відпущенням гріхів, недуг зціленням, погубою для демонів, для супротивних сил неприступною, сповненою ангельської сили, щоб усі, що її черпаю і причащаються мали її на освячення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на лікування від терпінь, на освячення домів і на всяку особливу потребу».

Водосвятні молебні відбуваються й в інші свята, але віруючими людьми найбільше цінується саме Йорданська вода. Наш народ ставився до йорданської води з такою великою набожністю, що аж до її освячення зберігав строгий піст і приймав її натще, наче св. Причастя. Наші вірні йорданською водою кропили всі свої будинки й ціле обійстя, щоб відігнати від свого господарства всяку нечисту силу. І сьогодні вони радо вітають у своїх домах священика, що щорічно благословить і освячує їх і їхні доми йорданською водою.

Початок святкування Богоявлення походить ще з апостольських часів. Про нього згадується в Апостольських постановах. Від ІІ століття збереглося свідчення святителя Климента Олександрійського про святкування Хрещення Господнього.

В ІІІ столітті на свято Богоявлення відомі бесіди святого мученика Іполита і святого Григорія Чудотворця. У наступні сторіччя - з ІV по ІX століття - усі великі отці Церкви - Григорій Богослов, Іван Златоустий, Амброзій Медіолянський, Іван Дамаскин проводили особливі бесіди про свято Богоявлення.

Свята Церква у святі Хрещення Господнього стверджує нашу віру в найвищу, незбагненну розумом тайну Трьох Осіб Єдиного Бога і навчає нас рівнославно сповідати і прославляти Святу Трійцю Єдиносущну і Нероздільну; викриває й руйнує омани древніх лжеучителів, що намагалися думкою і словом людським осягнути Творця світу. Церква показує необхідність прийняття Святої Тайни Хрещення для віруючих у Христа, вселяє нам почуття глибокої вдячності до Просвітителя й Очисника нашого гріховного єства. Вона вчить, що наше спасіння і очищення від гріхів можливо тільки силою благодаті Святого Духа і тому необхідно гідно зберігати ці благодатні дари святого Хрещення для збереження в чистоті того дорогоцінного одягу, про який говорить нам свято Хрещення Господнього: «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа одягнулися» (Гал. 3: 27).