6 (19) серпня святкує наша Церква празник світлого Господнього Преображення. Завданням цього празника є звеличати славну подію з життя Ісуса Христа, яка й дала назву цьому святу - Преображення, що його деякі святі отці називають другим Богоявленням. Важливість цієї події можна пізнати і з того, що її записали аж три Євангелисти: Матей, Марко й Лука.

Три апостоли - Петро, Яків і Іван - вийшли разом із Христом на гору Тавор, де відбулося Преображення Господнє. Воно супроводжувалося явленням старозавітних пророків Мойсея і Іллі. Вони говорили з Христом про Його близький відхід до Бога Отця. Далі Євангеліє оповідає про те, що усіх осінила світла хмара, і з неї лунав голос: «Цей є Син Мій улюблений; Його слухайте».

Господь зійшов на гору не один. Він узяв із собою трьох учнів. На горі Тавор у них відкрився інший, духовний зір, і вони змогли побачити Світло, що перетворило Христа. Після цього Спаситель уперше заговорив про Свою мученицьку кончину і воскресіння. У той час Апостоли не зрозуміли Його, тому що, згідно з єврейською традицією, бачили в Христі майбутнього земного царя і визволителя від іноземного панування. Христос же готувався до Хресних страждань і принижень Голготи і показав трьом учням Своє Переображення, щоб вони засвідчили Його Божественну природу і добровільну згоду на Хресну муку.

Суть Преображення розкривається в Його символах. Гора - це безмовність, відокремлене місце, де легше молитися, а добра молитва допомагає з’єднанню нашого неспокійного розуму з Богом. Тавор у перекладі означає чистоту, світло. Той, хто приходить до усвідомлення своїх вчинків і щиро-сердечно кається у вчиненому, звільняється від бруду і може прийняти Божественне Світло. У прагненні до знаходження цього Світла, до обожнення людської природи бачить християнське навчання духовний сенс життя.