|
Страсний тиждень - дорога до воскресіння
Сьогоднішній день, мов світло
спасенне, являє над світом святі страждання Господні. Оце з любові спішить
Христос на страсті. Той, що держить у руці все, приймає розп’яття на дереві, щоб
спасти людство.
(Сідальний Великого
понеділка.)
Сьогоднішній день, мов світло
спасенне, являє над світом святі страждання Господні. Оце з любові спішить
Христос на страсті. Той, що держить у руці все, приймає розп’яття на дереві, щоб
спасти людство. Цими словами Свята Церква вводить нас у
Страсний Тиждень. Цей тиждень розпочинається після Квітної неділі і є останнім
перед Великоднем. Свою назву він отримав через те, що повністю присвячений
спогадам останніх днів життя Ісуса Христа на землі.
Через велике значення подій, котрі
пригадуються цього тижня, — усі його дні називаються Великими. Цілий тиждень
Церква приписує особливо суворий піст.
У Великий понеділок Свята Церква своїми
піснями запрошує нас зустріти «початок Господніх страстей і йти разом з Господом
з очищеними думками та умертвленними пристрастями» (сідальний Великого
понеділка.). Цього дня, як образ злої, нерозкаяної людини, згадується безплідна
смоковниця, яку Господь прокляв після того, як не знайшов на ній
плодів.
Богослужіння Великого вівторка пригадують
нам притчі про десять дів, про таланти, страшний суд... Цим вони спонукують нашу
душу приготуватися до зустрічі Небесного Жениха, з яким підуть тільки ті, хто
має весільну одіж, зіткану з добрих діл, ті, хто зустрів Його зі світильниками
віри, ті, хто не заховав свої таланти, а навпаки — помножив їх.
У середу, ніби показуючи шкоду грошолюбства
та спасенні наслідки покаяння, згадується вечеря у Симона прокаженого. Тоді
«розкаяна блудниця простерла до Господа своє волосся, поливаючи дорогоцінним
миром та обмиваючи сльозами ноги Господні», просячи прощення гріхів. Юда ж,
осуджуючи її за марнотратство, «простягнув свої руки до беззаконних», щоб за
тридцять срібняків зрадити Спасителя.
Великий четвер пригадує нам Тайну Вечерю,
під час якої Христос встановив Таїнство Євхаристії та на знак своєї смиренності
та Любові омив ноги своїм учням. Цього ж вечора Юда, засліплений грошолюбством,
зрадив свого Господа та Вчителя. У цей день в катедральних соборах після
Літургії відбувається Чин омивання ніг, під час якого архиєрей омиває ноги
найбільш заслуженим священикам.
Служба Великої п’ятниці присвячена хресним
стражданням Спасителя, Його смерті та погребінню. На Утренній, яка служиться у
четвер ввечері, читаються дванадцять Євангелій, що розказують про Христові
страждання. Церква, немов невіста Христова, у якої забрали жениха, на знак
найбільшої скорботи у цей день не служить Літургії. Адже у цей день Сам Господь
приніс себе у жертву. Замість Літургії служаться Царські Часи.
На Вечірній відбувається винесення
плащаниці. Священик забирає плащаницю з престолу, ніби з Голгофти, та виносить
її з вівтаря на середину храму. Плащаниця кладеться на спеціально приготованому
місці, що зветься гробом. Тут вона перебуває протягом трьох днів, на згадку
тридневного перебування Христа у гробі.
Богослужбові тексти Великої суботи
показують нам погребіння Ісуса Христа Йосифом і Никодимом. На Утрені
відбувається хресний хід з плащаницею навколо храму. Священик йде під
плащаницею, зображуючи Йосифа, який несе Христове тіло. По закінченні хресного
ходу читається Євангеліє в якому розповідається про виставлення сторожі біля
гробу Господнього. Божественна Літургія у цей день поєднується з Вечірньою і
завершується благословенням хліба і вина. Після цього починається читання Діянь
Святих Апостолів яке триває до Полунощниці. Опівночі відбувається полунощниця,
під час якої співають канон Великої суботи.
Завершуються богослужіння страсного тижня
перенесенням Плащаниці з гробу на престіл, де вона перебуває аж до празника
вознесіння Господнього, на згадку сорокаденного перебування Спасителя на землі
після воскресіння з мертвих.
|
