Світле Христове Воскресіння - Пасха

Празник Світлого Христового Воскресіння називається Пасхою (від єврейського слова Песах — перехід) за назвою старозавітного свята встановленого в пам’ять визволення євреїв з Єгипетської неволі. В християнській ж Церкві воно набуло нового значення Христового тріумфу переходу від смерті до життя і визволення усього людства від полону гріха.

Свято Пасхи було встановлене вже в Апостольській Церкві. У перших віках не було однієї дати святкування Великодня. Християни в Малій Азії, та деякі громади Кілікії, Сирії та Месопотамії святкували Великдень у день єврейської пасхи, не звертаючи уваги на день тижня. Основною темою цього святкування було сподівання на другий прихід Христа. До свята вони приготовлялися постом. Всі інші християни брали до уваги день тижня, святкуючи Великдень в неділю після єврейської пасхи. Ці два звичаї були поширеними до першого Вселенського Собору в Нікеї 325 року, де було остаточно вирішено святкувати Пасху після єврейської Пасхи в першу неділю після нового місяця і весняного рівнодення.

В службі свята Пасхи оспівується світла перемога Христа над ворогом нашого спасіння — дияволом і дарування нам вічного життя. Всі богослужіння і обряди цього свята особливо урочисті і радісні. Царські двері іконостасу не зачиняються впродовж всього Світлого тижня, на знак того, що Христос відкрив нам вхід до неба. Священики одягаються у найкращі і найсвітліші ризи, запалюються всі свічки і світильники на знак радості.

Всю суть і значення свята Христового Воскресіння коротко передає нам тропар Пасхи, який ми багато разів співаємо під час відправ: «Христос воскрес із мертвих, смертю, смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував».

Глибина духовного змісту і поетичної форми текстів великодніх богослужінь опромінює нас неземною і вічною радістю Христового воскресіння. В цих текстах Христос виступає як Месія, як Бог, як Спаситель і переможець над злом. Христову перемогу оспівує все сотворіння. І ця радість охоплює всю людину і цілковито змінює її.

Тож, приймаючи участь у пасхальних богослужіннях, перейдімо разом з Воскреслим Христом від смерті до життя, від землі до неба. Воскреснімо, станьмо новими людьми і у дусі Великодньої радості заспіваймо: «Христос Воскрес!»

Післяпасхальні дні

Богослужіння великоднього (Світлого) тижня відбувається так само, як і в перший день свята Царські врата не закривають аж до вечора суботи. У суботу Світлої седмиці віруючим роздають освячений хліб, артос (у пам’ять про святкові братерські трапези).

Друга неділя після Великодня називається Томиною. У церкві читають про сумніви апостола Томи, про його бажання бачити Воскреслого, про те, як Христос з’явився йому, мовивши: «Блаженні які не бачили й увірували» (Ів. 20: 26-29). Ці слова звернені не тільки до апостола, але і до усіх нас. Вони нагадують, що у віри є свій духовний зір, що проникає через завісу видимого і відчутного.

Третя неділя - «неділя мироносиць» - пам’ять про тих жінок, що були з Господом на Голготі, проводили похоронну процесію до печери і першими знайшли радість Воскресіння Христового. Цей день іноді називають святом жінки-християнки.

Служба четвертої неділі - «Про розслабленого» Ів. 5: 1-16) - говорить нам про тісний зв’язок між гріхом і недугою, про те, що щире зцілення дає людині Господь.

П’ята неділя присвячена самарянці (Ів. 4: 4-42), що Христос говорив про релігію «духу й істини», не обмеженої межами якого-небудь одного місця чи народу

Служба шостої неділі - «про сліпородженого» (Ів. 9:1-38) - порівнює зцілення сліпонародженого з духовним прозрінням людини

У сьому неділю - «святих Отців» - прославляються святителі, що затвердили навчання Церкви на сімох Вселенських Соборах.