Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Введення в храм Пресвятої Богородиці за переданням Церкви відбувалося так: Батьки Діви Марії, праведні Йоаким і Анна, молячи про зцілення від неплідності, дали обітницю, якщо народиться дитя, присвятити його на служіння Богу.

Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, святі батьки вирішили виконати свою обіцянку. Зібравши родичів і знайомих, одягли Пречисту Марію в найкращий одяг та зі співом священних пісень, із запаленими свічами в руках привели її в Ієрусалимський храм. Там зустрів дівчинку первосвященик з багатьма священиками. У храм вели високі сходи. Вона швидко подолала їх і вийшла на верх. Потім первосвященик увів Пресвяту Діву у Святе святих, куди з усіх людей тільки раз у році входив первосвященик з очисною жертовною кров’ю. Усі присутні в храмі дивувалися незвичайній події.

Праведні Йоаким і Анна, вручивши Дитя волі Отця Небесного, повернулися додому. Преблагословенна Марія залишилася в приміщенні для незайманих, що находились при храмі. Навколо храму, за свідченням Священного Писання (Вих. 38; 1 Цар. 1, 28; Лк. 2, 37) і історика Йосипа Флавія, було багато житлових приміщень, у яких перебували присвячені на служіння Богу.

Глибокою таємницею покрите земне життя Пресвятої Богородиці від дитинства до вознесіння на небо. Таємним було і Її життя в Єрусалимському храмі. «Якби хто запитав мене, - говорив блаженний Ієронім, - як проводила час юності Пресвята Діва, - я відповів би: те відомо Самому Богу й Архангелу Гавриїлові, невідступному хоронителю Її».

Але в Церковному переданні збереглися розповіді, що під час перебування Пречистої Діви в Єрусалимському храмі вона виховувалася в суспільстві благочестивих дів, старанно читала Священне Писання, займалася рукоділлям, постійно молилася і зростала в любові до Бога. На спогад Введення Пресвятої Богородиці в Ієрусалимський храм Свята Церква з древніх часів установила урочисте свято. вказівки на те, що це свято святкували в перші століття християнства знаходяться в переказах палестинських християн, де говориться про те, що свята цариця Олена побудувала храм на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці.

В ІV столітті згадування про це свято є у святителя Григорія Нисського. У VІІІ столітті проповіді в день Введення вимовляли святителі Герман і Тарасій, Константинопольські патріархи.

Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці – це сповіщення благовоління Божого до людського роду, проповідь спасіння, обітниця Христового пришестя.