Після хрещення відбувається таїнство миропомазання. Воно полягає в помазанні новопросвіченого (неофіта) дорогоцінним миром, освяченим патріархом, і зберігається в кожній церкві на престолі. Це миро означає постійну присутність Святого Духа в Церкві. Він зійшов на кожного апостола в день П'ятидесятниці, і з тих пір Він приходить і перебуває на кожній людині, що приймає Христа і стає членом Церкви. Священик помазує миром хрестоподібно чоло, очі, ніздрі, рот, груди, руки і ноги охрещеного, говорячи щораз: «Печать дару Духа Святого». На Заході це таїнство називається «конфірмацією». Можна було б його назвати посвятою людини в члени Церкви. У хрещенні вона дістає нове життя і була введена в область Втілення, нової природи. Тепер вона одержала свою власну особистість, особисте життя, щоб особисто бути живим членом Тіла, свідком Христа, сином Бога, причасником «царського священства» Церкви.

Таїнство Посвяти закінчується урочистим хресним ходом навколо купелі. Священик тримає хрест, неофіт у своєму білому одіянні і його хресні батьки зі свічками в руках обходять купіль, і в цей час хор співає: «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа одягнулися. Алилуя». Коло - символ вічності, вірності, повноти. Те, що зроблено тут, ніколи не скінчиться, починається життя вічне, прилучення, дружба з Богом дана назавжди.

У древній Церкві таїнство Посвяти відбувалося у великодню ніч. Відразу по закінченню таїнства новопосвячених вводили в храм, з’єднували з усіма тими, що зібралися й у перший раз вони одержували Святе Причастя у повноту їхнього входження в Тіло Христове. Таїнства Хрещення і Миропомазання розумілися як ті, що ведуть до Євхаристії і Причастя. Ще й тепер служби Страсної суботи і Великодня зберегли відзвук хрестин (наприклад, співається « Ви, що в Христа хрестилися...»). Добре було б відновити цей органічний літургійний зв’язок між просвіченням і Причастям, робити Хрещення перед літургією так, щоб новоохрещені одержували своє перше Причастя у присутності всієї Церкви того ж дня. 

Тепер служба кінчається читанням Апостола (Рим. 6,3-11), де міститься пояснення Хрещення як участі в смерті і воскресінні Христа, і Євангелія (Мт. 28, 16-20), у ньому - веління Христа хрестити і Його обітниця перебувати вічно з віруючими в Нього. Три останніх обряди - змивання Святого Мира, преклоніння голови і постриг волосся - колись відбувалися на восьмий день після хрещення, після того, як неофіт провів цілий тиждень у храмі, щодня причащаючись і слухаючи особливі настанови, що давалися після хрещення. Змивання Мира означає, що зовнішні знаки повинні тепер стати самою сутністю життя, зникнути як символ і стать реальністю.

Нахилення голови виражає його готовність додержуватися дисципліни Церкви, слухняність не владі світу цього, а Єдиному Господу Ісусу Христу; постриг волосся вказує на жертовний характер християнського життя, що вимагає слухняності, самовідданості і готовності служити Богові завжди.

Протопресвітер Олександр Шмеман

ОСВЯЧЕННЯ ЖИТТЯ