До св. Йосифа за нашу родину

Святий Обручнику Йосифе, в тебе люди випрошують собі так багато ласк! І ми вибираємо собі тебе за отця, опікуна й покровителя нашої родини та всіх нас зосібна. Дай нам наслідувати тебе в нашій щоденній праці і в наших щоденних молитвах. Керуй нашою працею і вдома, і в полі, в робітні і в школі, − всюди, де б не працювали ми, будь нам помічником, товаришем і отцем. Нехай наша родина буде подібна до того святого дому в Назареті, де жила Свята Родина, якої ти був головою. Нехай наш дім залишиться по всі часи під твоєю опікою і під твоїм покровом. Нехай усі ми, що живемо в цьому домі, й усі ті, що житимуть у ньому, мають щоденні докази, що ніколи ніхто без успіху не віддавався під твою опіку. Нехай стане в нашій родині неможливим, щоб хто-небудь міг про тебе забути і перестати тебе з синівською любов’ю шанувати. Амінь.

Молитва дітей за батьків

Отче наш, великий, добрий Боже! Ти відразу після трьох першиx Твоїх зaповідей, у четвертій заповіді, звелів нам шанувати батька й матір, обіцяючи, що за збереження цієї заповіді довго й добре житимемо на землі. І я, Боже, хочу цю заповідь вірно виконувати не тільки тому, що така Твоя свята воля, але й тому, що після Тебе мої найбільші добродії − це батьки. Вони не жаліли для мене ні праці, ні трудів, ні жертви, щоб мене виховати, вони охороняли мене від злого і вчили Тебе − нашого Бога − любити й Тобі вірно служити. Я хочу тепер віддячитися їм взаємною любов’ю і, доки житиму під їхньою владою, буду їх слухати й коритися їхній волі, а в їхній старості хочу, скільки моїх сил, якнайстаранніше дбати про них та ними опікуватися. Оці мої постанови Ти, Боже, поблагослови, а моїм батькам подай у Своїй доброті здоров’я тіла й душі, охороняй їх від злого, а особливо від гріха, через добрі діла поможи їм зібрати багаті заслуги для вічности, подай їм довге й тихе життя, а колись − щасливу годину смерти, яка була б для них початком вічного щастя в небі. Амінь.

До Пресвятої Богородиці про духовну єдність українського народу

Пресвята Богородице, живе і невичерпне джерело, з’єднай духовно наш нарід, утверди його в Божественній славі Твоїй і зроби його гідним вінця слави.

Про провідників для народу

Всемогутній Творче і Царю Всесвіту, Спасителю наш Ісусе Христе, що цілим серцем любиш весь людський рід, а в своїм безмірнім Провидінні безнастанно мислиш о кожнім народі зосібна, глянь милосердно і на наш український нарід, що з повною надією звертається доТебе, свого найліпшого Вітця і Премудрого Царя.

Ми, діти українського народу, слухняні Твоїй святій волі, любимо всі народи, що ти їх купив святою Своєю кров’ю на хресті, а передусім любимо християнською любов’ю сей наш український нарід; тим-то в любові до нього, а радше Тебе, наш Боже, просимо: прости йому всі провини, виправ злі його нахили, а добрі зміцни; змилосердися над ним у всіх його потребах; борони його перед несправедливостями неприятелів та безнастанно зливай на нього щедре Своє благословення.

Благаємо Тебе також о особливу опіку і поміч для нього, щоб серед усіх досвідів та спокус світу диявола і його слуг міг завжди зберігати небесне світло, поконувати витривалістю в добрім всякі труднощі і завжди належати до благословенного Твого Божого Царства: і тут, на сім світі, і в небесній вітчині.

Дай нам ту ласку, щоб ми всі до одного, злучені єдністю віри і союзом любови під проводом Твоїм і святої Твоєї вселенської Церкви, ішли завжди дорогами правди і справедливости, любови і спасення. Пошли українському народові святих, великих Своїх слуг, щоб прикладом і словом були його мудрими провідниками у всіх напрямax народного, суспільного і політичного життя, дай його провідникам світло Твоєї премудрости з неба, дай йому численне, а добре і святе духовенство. Заопікуйся його молоддю, щоб не втрачала ласки святого Хрещення, отримувала в родині і в школах основне християнське виховання і виходила на корисних синів свого народу. Благослови всі наші родини, щоб панували в них згода і любов, щоб батьки були зразковими і ревними християнами, а матері вирізнялися мудрістю, побожністю і дбалістю в вихованні дітей, заохоти багатьох з-посеред нашого народу до життя досконалішого, до святости; поклич багатьох в кожнім поколінню до стану законного, до послуху святим Твоїм євангельським радам, до апостольських трудів, до геройських жертв за справи Церкви і народу.

Просвіти всіх нас, схили всі серця, щоби всі якнайліпше пізнавали і цінували святу католицьку віру, а визнаючи її – чулися щасливими, стояли при ній непохитно, хоч би треба було зазнати і мученицької смерти, та за законами святої Твоєї віри упорядковували ціле життя.

Благослови також і дочасне добро нашого народу, дай йому вільно розвивати його природні, Тобою дані сили, обдаруй його правдивою і незіпсованою просвітою; благослови його працю на всіх полях науки, мистецтва і добробуту та поблагослови всіх і все, щоб наш нарід, живучи мирно і щасливо, міг Тобі добре служити, а з Твоєю поміччю одержати вічну небесну вітчину.

А Ти, Пресвята Богородице, Непорочно Зачата, Мати і Царице руського краю, св. Обручнику Йосифе-Покровителю вселенської Церкви, св. Архангеле Михайле, св. Володимире і св. Йосафате, і ви всі, Покровителі українського народу, опікуйтеся завжди тим народом, щоб став народом святим, виконував своє Боже посланництво, навернув весь Схід до світла віри, спричинився до спільного добра роду людського, був поміччю і потіхою святої католицької Церкви, а вічному Царю приносив безперервну славу, честь і поклін во віки вічні. Амінь.

Про вибори до парламенту

Всевишній Боже, дай нашому народові вибрати собі заступників, котрі би мудро і по-християнськи свої обов’язки послів виконували і обставали за всі народні потреби, уміли святу християнсько-католицьку віру боронити і стерегти прав святої нашої Церкви, а священству дай світло і поміч Свою для виконання душпастирського обов’язку перед народом в нинішних тяжких обставинах.

До Пресвятої Богоматері

Пресвята Діво Маріє, коли Твій Син умирав на хресті, доручив Тобі всіх нас, людей, що серед страждань і гріхів живемо на цій долині сліз. Багато з нас нечасто до Тебе звертаються, багато з нас Тебе мало знають. Та сьогодні стаємо біля твоїх стіп, щоб зачерпнути в Тебе чогось із тієї потіхи, якою воскреслий Христос потішав Тебе, коли у сорокаденному часі перебування на землі щоденно Тобі являвся. 

Ми ж діти Твої, благослови нас і дай нам усе те, чого нам для спасення треба, щоб наше життя могло бути правдиво християнським! Благослови нашу Батьківщину, благослови весь український нарід. Благослови всі наші родини, дай їм дочасний добробут та здоров’я, а ще більше – Божу благодать і чесноти християнського життя.

Поблагослови й кожного з нас зокрема, благослови на подвиги, на труднощі, на боротьбу християнського життя.

Випроси нам великих святих, героїв християнської любови, дай нам багато святих батьків, які провадили б численне потомство дорогами християнської мудрости і справедливости. Дай нам багато святих матерів, які виховували б дітей у божому страсі, у любові до свого народу і любові до ближнього. Дай нам матерів, повних геройської любови, які ту любов передали б дітям і внукам і не боялися б тягарів материнства.

Стережи нас перед усіми небезпеками і гріхами, які могли б зводити нас на бездоріжжя невірства, єресі або ненависти.

Дай нам мужніх провідників на церковній і народній ниві, а над усе дай нам бути правдивими твоїми дітьми, Тебе як Матір любити і бути вірними до смерти Христовій вірі та Його святій Церкві. Амінь.

До Христа з проханням доброї ради

Христе, приходжу до Тебе не як до Бога, але вже як до звичайної людини, надихни, порадь і поможи в цих преважких справах і рішеннях.

За страх Господній

Всемогутній і милосердний Боже! Я мав те страшне нещастя втратити [через гріх] благодать святого Хрещення. Знаю, що трудна для мене дорога виправдання й дорога спасення, але вірю в Твоє безконечне милосердя, вірю в Твою страшну справедливість і бажаю рятувати свою душу. А що дорогою в спасення, дорогою в виправдання є страх Твого суду й Твоєї кари, − через кров Твого Сина Ісуса Христа благаю Тебе: "Господнього страху навчи мене”[1], "страхові Твому пригвозди тіло моє”[2].

Боюся Твого суду, боюся Твоєї кари, боюся впасти в руки загніваного Бога, боюся пекла, боюся втратити небо, боюся й дочасних наслідків Твого страшного гніву й бажаю решту життя "працювати Господові зі страхом і радуватися Йому з трепетом”[3].

Поруш моє серце діянням Твоєї благодати, оживотвори його, воскреси моє серце! Воно мертве без твоєї ласки. Дай йому стільки спасительної й надприродної сили, щоб могло бодай виконати все те, що треба зі сльозами виконати в Тайні Покаяння. Дай мені достатню для того віру, дай мені страх кари, а більше – страх провини, дай надію відпущення й надію спасення, дай бодай початок любови й ненависти до гріха, щоб я міг доплисти до пристані; після розбиття корабля яке ж це тяжке завдання, як трудно власними силами плисти по тому розбурханому морю пристрастей і гріхів. Дай мені бодай стільки сили, щоби я доплив до пристані покаяння! "Нехай не працює в мені гріх”[4], нехай не панує наді мною. Я змарнував багодать святого Хрещення, ту ласку Божу й "дар у ласці одного Чоловіка, Сина Божого Ісуса Христа, що надмірно спливає на людей”[5] у святому Хрещенні. Я втратив ласку − дай же мені до Тебе повернути після тяжкого упадку. Амінь.

Покаянна молитва

Боже, лише в Твоїх руках моє спасення! Спасення душі, а може, й спасення тіла. Тебе кличу, Отче, що в небі, з Твоїх рук очікую спасення. Моя душа в гріхах, немов у летаргійному сні, ледве пробуджується до свідомости життя й смерти, бо життя серед гріхів – це радше смерть. А життя, серед якого я не спостерігаю майже переходу зі стану благодати у стан смерти [через гріх], є гірше від летаргійного сну[i]. Тебе кличу, Отче на небі! Бажаю Твоєї благодати, бажаю того надприродного життя, що Ти даєш Своїм дітям, бажаю піднестися з гріхів щирим і повним покаянням. Вірю в дорогу виправдання, що до Тебе веде, на тій дорозі бачу спасення. На тій дорозі зі ступеня в ступінь хочу переходити через віру, через Господній страх, через надію, через початок любови, через любов − до якнайбільшого і найповнішого жалю за гріхи, які вернули би мені Твою святу благодать. Прости мені, Отче Святий! Як блудний син до Тебе вертаю. Каюся у своїх гріхах, бриджуся тим життям у гробі, до якого допровадили мене мої гріхи. Надіюся на Тебе і зі синівським почуттям хочу вернути до Тебе, до батьківської хати, а Ти мене прийми як блудного сина. Помилуй мене з великої милости Твоєї. Амінь.

Про дар покаяння і запобігання святотатському Причастю 

Боже Великий Єдиний, змилосердися над нами, нещасними Твоїми слугами, нараженими через людські слабості і через людську злобу на той страшний і мерзенний гріх святотатського Причастя, і не допусти, щоб ми коли-небудь могли того злочину допуститися. Стережи нас від нього, дай нам ясне пізнання його злоби, дай нам почуття того нещастя, в яке веде, тієї прірви, в яку ним падаємо, і, якщо ми мали б у житті нещастя тим злочином Тебе образити, дай нам піднятися, дай змогу покаяння. Нехай не справджується на нас страшне слово Твого Апостола, що такому грішникові неможливо покаятися, що для такого грішника вже немає жертви за гріх. Нехай наше покаяння стане можливе. Прийми жертву Крови Найсвятішого Твого Сина як жертву за наші гріхи, за наш той найстрашніший гріх святотатського Причастя, якщо ми його допустилися.

Або, щоб успішніше випросити собі покаяння, просимо не за себе, а за всіх людей, за братів наших, що тим гріхом Тебе образили. Не замикай перед ними дверей покаяння, а навпаки, милосердя двері відчини за молитвами Пресвятої Твоєї Матері, Христе Спасителю! Хоч вони і зневажили Духа ласки і Сина Божого потоптали, і для себе самих розп’яли наново Спасителя, і їли собі суд і осудження, і стали винні Тіла і Крови Господньої. Прости в безконечному Своєму милосерді їх беззаконня, дай їм дар покаяння, дай їм теплі сльози, дай сокрушене серце, зрань їх серця поняттям гріха, гадкою Тобі заподіяної зневаги, почуттям того гріха, який не дай, Боже, щоб був вічним гріхом, непрощеним ані на цьому світі, ані у вічності.

А нам, недостойним Твоїм слугам-священикам, проповідникам Євангелія, проповідникам покаяння, дай могутнє слово покаяння. Дай порушувати серця грішників, крушити їхні тверді каміння, з очей витискати рясні сльози і страшити вічними карами ті душі, та дай їм бодай так каятися, щоб у святій Сповіді могли одержати відпущення гріхів. А як Твоєю благодаттю наново освятиш нужденні душі, то стережи їх від повторення злочину, від повороту до гріха. А нам, їхнім душпастирям, дай у голошенні Твого Євангелія досить любови, щоб їх схилити не тільки до покаяння, а й до чеснот Євангелія, до святости Євангелія. Дай нам так проповідувати Євангеліє, щоб люди горнулися до Церкви і щоб з кожним роком зменшувалося число тих, що занедбують Пасхальне Причастя, та побільшувалося число тих, що частіше, ніж раз на рік у тому джерелі всяких дібр, джерелі всяких ласк шукають небесних дарів, які зберігаєш для тих, що Тебе люблять. Амінь!