Зачаття святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю

Свято, що святкуємо 22 грудня, присвячене історії зачаття Пресвятої Богородиці її батьками - праведними Йоакимом і Анною. За Переданням святий Йоаким, який походив з роду царя Давида, до глибокої старості не мав дітей. Це дуже засмучувало його і його дружину Анну, тому що бездітність уважалася Божою карою, бездітні пари зазнавали презирства й глузування. Одного разу, коли Йоаким прийшов у Храм принести жертву Господу, первосвященик відмовився прийняти його жертву, сказавши, що Йоаким, мабуть, дуже грішна людина раз Бог його так карає. Йоаким був у такому горі, що вирішив не вертатися додому, а вийти в пустелю, щоб провести залишок життя в молитві й пості. У цей час свята праведна Анна вдома зі слізьми молилася Богові про дарування дитини, обіцяючи присвятити дитя Господу, і Господь почув її молитви. Він послав Ангела до Йоакима зі звісткою про те, що він повинен повернутися додому, і що від його подружнього союзу з Анною народиться дочка, яка буде матір'ю прийдешнього Месії, тобто Христа. 

Уся біблійна історія розкривається як приготування людства до Воплочення, до тієї "повноти часів", коли ангела було послано вітати Марію й одержати з її вуст згоду людства на те, щоб "Слово стало плоттю". Однак сповнення обітниць Божих не є чимсь автоматичним. Історія Старого Завіту, історія зачаття праведної Анни показують нам, як людська особистість у своїй волі, перебуваючи у своїх реальних життєвих обставинах, у скорботах і боротьбі, надає Богові умови, необхідні для того, щоб Відкуплення стала можливим. Як Діва Марія стала співпрацівницею Божою у домобудівництві спасіння (Св. Іриней Ліонський), так і її батьки своєю смиренністю й любов'ю до Бога дали можливість здійснитися чуду: "Неплідна родить Богородицю і кормительку життя нашого" (кондак Різдва Богородиці).