Як відбувається освячення води

Свято Богоявлення — Хрещення Господнього — це свято Просвіщення, день, у який Господь відкриває всім нам таємницю, про яку Він у Євангелії від Івана (Ів. 3,3-5) говорить фарисеєві Никодиму: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства… Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже. Найпомітнішою особливістю церковного Богослужіння цього свята є Велике Водосвяття, яке відбувається тільки в цей день, на згадку про прийняття Ісусом Христом водного хрещення від руки Івана Предтечі. Цей чин відбувається двічі, у переддень і в сам день свята.

Наприкінці святкової літургії священство й віруючі або збираються біля наповненою водою купелі, або здійснюють урочисту процесію до прилеглої водойми або водного джерела. Чин Великого Водосвяття складається із трьох частин: співу особливих урочистих пісень-тропарів, читання біблійних текстів і особливих молитов.

Тропарі співаються багаторазово, повільно й урочисто, на просту мелодію, що легко запам'ятовується, так що всі, хто моляться можуть без труда зрозуміти зміст їх текстів, запам'ятати й співати разом з хором. У них в поетичній формі, але богословськи точно розкривається глибинний зміст події Хрещення Господнього. Якщо Різдво Христове іноді називають «другим Великоднем», то свято Хрещення Господнього можна по праву назвати «другою Трійцею». По-перше, вперше в біблійній історії ми зустрічаємося з усіма трьома Особами Святої Трійці одночасно — чуємо глас Бога Отця, який відкриває людям Боголюдство Свого Сина, який приймає Хрещення в ріці Йордан, а Дух Святий, що сходить на Христа, видимий є нам у вигляді голуба. По-друге, цей день є прообразом прийняття Духа Святого всіма нами через Христа, що більш ясно являється нам у день П'ятидесятниці. Про це нам і розповідає перший тропар Водосвяття «Глас Господній над водами», що кличе нас усіх прийняти в явленні Христа «Духа Премудрості, Духа Розуму, Духа Страху Божого». Другий тропар «Днесь вод освячується єство» оповідає нам про те, що сама природа води змінилася в результаті Хрещення Христа в Йордані. Ця думка доповнюється закінченням четвертого й останнього тропаря «До гласу вопіющого в пустелі», що викликає від імені, Івана Предтечи й, у той же час, кожного християнина: «...Освяти мене й води, Спасе, що береш гріхи світу!» Із цього дня вода стала здатною очищати гріхи людей у церковнім Таїнстві Хрещення. Знаменням такого перетворення властивостей води є агіасма — богоявленська свята вода, що володіє багатьма відомими чудесними властивостями, яку ми й «почерпаємо» наприкінці хресного богослужіння.

У третьому тропарі «Як чоловік прийшов ти на ріку» Церква нагадує нам про найбільшу смиренність Божественного сходження, Бог не тільки прийняв людський образ, але йде прийняти хрещення — як раб, як один із грішників. Але ж навіть для благочестивих юдеїв обряд Іванового хрещення видався принизливим і ганебним, адже в ті часи такий ритуал обмивання відбувався для прийняття в юдаїзм поган, які вважалися осередком усякого бруду, гріха й пороків.

Заключний тропар повертає нас до євангельських подій і, словами Предтечі, виражає наш трепет і здивування при зустрічі з однією з найбільших Божественних таїн: «Як світильник може просвітити світло? Як раб покладе руку на Владику?» Але не тільки людей охоплює цей трепет, навіть матеріальний всесвіт, представлений водами ріки Йордан «злякався».

Після співу тропарів відбувається п'ять читань: три пророцтва Ісаї, уривки з Послання до Коринтян і з Євангелія від Марка. Євангеліє коротко нагадує нам про події Свята. В апостольському читанні Христос порівнюється з каменем, з якого витікає жива вода Спасіння, що напувала ще старозавітних юдеїв, а тепер напоює християн. А в уривках з Ісаї, що випереджають новозавітні читання, мова йде про майбутню Церкву Христову, як про джерело Спасіння всіх народів, що зціляє всі недуги й вгамовує будь-яку спрагу. Лейтмотивом їх є слова: «Зачерпніть воду з радістю, від джерела Спасіння». 

Потім виголошуються молитви, і всенародні, і священника, які є не тільки прохальними — про дарування «благословення Йорданового» і «про воду, що приводить у життя вічне» — але також у значній мірі подячними й славословними, що прославляють Бога як Творця й Благодійника. 

Останнє благословення води відбувається троєкратним зануренням у неї Хреста під багаторазовий спів тропаря свята «Коли в Йордані хрестився Ти Господи», який ще раз у стислій формі виражає думки чотирьох початкових тропарів Великого Водосвяття. Після цього священик кропить святою водою тих, що зібралися, усі вертаються до храму, який теж окроплюються, і далі співається подячна стихира «Оспіваймо вірні» і служиться заключна частина святкової літургії. 

Юрій Підіпригора