«Ой, хто, хто Миколая любить…»
 Саме ці слова першими прозвучали 19 грудня у нашому храмі.
Ще задовго до початку богослужіння почали збиратися наші парафіяни, щоб зустріти
свого улюбленого святого – святителя Миколая. Майже ніхто не залишився сьогодні
вдома – кожен поспішав на святкову Літургію. А після молитви почалося
театралізоване дійство, підготоване маленькими парафіянами з недільної школи
під проводом сестер-василіянок з Житомирського Свято-Введенського жіночого
монастиря. Надзвичайно цікава вистава не залишила байдужим нікого. А
персональна зустріч з Миколаєм зворушила серце кожного. Бо він прийшов,щоб
допомогти нам, щоб змінити наше життя. Але насамперед він змінив серця й мислення людей. Бо не
тільки вчив їх про любов Ісуса, але показував її усім своїм життям. Божа любов
сяяла з нього. Коли люди спілкувались з Миколаєм, вони відчували себе поруч із
Христом. Ми, як його послідовники,
повинні бути такими ж. Незалежно від віку.
Завдання, що стоїть перед
нами сьогодні - це змінити наше життя, щоб зробити його більш схожим на те яким
жив святий Миколай. Більш щедрим. Бо "хліб у нашій шафі належить голодним;
пальто, що висить невикористаним у нашій шафі належить тому, хто його потребує;
взуття, що гниє у нашій шафі належать особі, без черевиків...
Тепер саме той час, що б
дійсно змінити себе. Чи не так? 
|
