Свято П'ятидесятниці (день Святої Трійці) після Великодня й Різдва є, напевно, найзначнішим для християн усього світу. День народження Святої Вселенської соборної апостольської Церкви. «Вселенської» — тому, що Церква християнська не має меж. Проповідь євангельського віровчення звернена до всіх людей, незалежно від національності й кольору шкіри. За традицією в це свято наші храми й доми віруючі прикрашають деревами, травою й живими квітами. «Смарагдове вбрання» церков нагадує про те, як святкувала П'ятидесятницю в Ізраїлі, ще до пришестя Христа. У ті часи це було свято приношення в дар Богові перших плодів жнив. Тепер весняна зелень служить символом оновленої Церкви — Церкви Христової, яка зі з'явленням у ній благодаті Святого Духа, дала нові «пагони» по всьому світу. Це символ оновлення душ людських і початку нової, християнської, епохи.

Очікування

Після Воскресіння Господнього Його учні постійно жили відчуттям свята. Протягом ще сорока днів Він з'являвся їм кожному зокрема, і зібраним разом. Його останнє з'явлення на Елеонській горі, яка знаходиться поблизу Єрусалима, відкупило всі муки, усю важкість страшних днів, коли Він був відданий на розп'яття. Його благословення усім їм було й знаком прощення, і обіцянкою допомоги в справі благовіствування. Люди прості, не вчені, «не книжні», апостоли стали очевидцями й сповненням прадавніх пророцтв Святого Писання, і слів Самого Учителя про те, що Йому теба бути «піднесеному». На очах учнів, Господь піднявся над землею, ніби засвідчуючи їм, що в останній день світу Він прийде на землю так само, як відійшов до Бога-Отця. Прощаючись із ними до часу, Він обіцяв послати їм Утішителя — Святого Духа, що походить від Бога-Отця. Учні не знали, що це означає, але вірили, що все буде за словом Господнім.  

 Як вогонь у вогнищі, підтримували вони в душах благодатний стан того дня, щодня збираючись в одному домі на горі Сіоні в Єрусалимі. У відокремленій світлиці вони молилися, читали Святе Письмо. Так збувалося й ще одне із прадавніх пророцтв: « Від Сіону вийде закон і слово Господине з Єрусалима». Так виник перший християнський храм. Біля того дому перебував і дім улюбленого учня Христового — апостола Івана Богослова, у ньому, за заповітом Господа, перебувала і Його Мати — Діва Марія. Навколо Неї збиралися учні, Вона була розрадою для всіх віруючих.

Єдність у Дусі

У десятий день по Вознесінню Господа Ісуса Христа, у день юдейського свята перших жнив, коли учні й з ними Діва Марія перебували в Сіонській світлиці, у третій час дня в повітрі почувся сильний шум, як під час бурі. З'явилися яскраві тріпотливі язики вогню. Носячись над головами апостолів, язики вогню опустилися на них і спочили. Відразу, разом із зовнішнім явленням відбулося й внутрішнє, що відбулося в душах: «сповнилися усі Духа Святого». І Богоматір, і апостоли відчули в ту мить незвичайну силу, яка діє в них. Просто й безпосередньо їм був даний з Неба новий благодатний дар мов — вони заговорили на мовах, яких не знали раніше. Це був дар, необхідний для проповіді Євангелія по усьому світу. Улюблені діти Господні, з'єднані з Ним Святим Духом, вони вийшли зі стін Сіонської світлиці, щоб безстрашно проповідувати Христове вчення про любов.

Притягнуті шумом, до Сіонської світлиці стікалися жителі міста й прочани. Юдеї, що прийшли з інших країн, тільки дивувалися, чуючи мову свого народу. Найшлися в юрбі й нечестивці, що паплюжили Сина Божого, як і при житті, із заздрості. І тоді апостол Петро, який був рибалкою, який колись не володів словом, звернув до людей першу свою відкриту проповідь. Він свідчив і про сповнення прадавніх пророцтв, і про Воскресіння Христа. Слово-Дух, слово-благодать, що виходило з вуст Петра, навернуло тисячі жителів Єрусалима до покаяння в здійсненому злодіянні — убивстві Месії. Люди прийняли з рук апостолів святе хрещення, і нова Церква виросла в той день до трьох тисяч.

 На згадку про цю подію свято П'ятидесятниці називається ще днем зішестя Святого Духа, і також днем Святої Трійці: у з'явленні Святого Духа, що вийшов від Отця через Сина, розкрилося таїнство єдності Святийої Трійці. Назву ж П'ятидесятниці день цей одержав не тільки на згадку прадавнього свята, але й тому, що ця подія випала на п'ятдесятий день після християнської Пасхи. Як пасха Христова замінила собою прадавнє юдейське свято, так і П'ятидесятниця поклала початок Церкви Христової як союзу у Дусі на землі.

У продовж десяти років апостоли займалися влаштуванням Церкви в Єрусалимі. Від Єрусалима потягнулися в усі кінці землі «пагони» Соборної апостольської Церкви, об'єднаної Духом Божим. З тих самих пір П'ятидесятниця нагадує нам про початок християнської історії й про те, що стіни Церкви творяться Духом.