Успенський піст: значення, традиції

14 серпня, починається Успенський піст. Цей піст - найкоротший із всіх постів, він триває всього два тижні. 

Піст - це час радості, тому що це час повернення додому, час, коли ми можемо ожити. Це має бути час, коли ми обтрушуємо із себе все, що в нас постаріло й омертвіло, для того щоб знайти здатність жити, - жити з усім простором, з усією глибиною й інтенсивністю, до яких ми покликані.

 Успенський піст - єдиній, присвяченій Богородиці: він починається за два тижні до свята Успіння Пресвятої Богородиці. Цей піст майже такий же строгий, як і Великий.

 Свято Успіння - одне із найнесподіваніших для світського світорозуміння свят: що свят-кується? Хіба можна святкувати смерть?! Але слов'янське слово "успеніє" означає сон. Зміст свята Успіння в тому, що немає більше тієї смерті, що чекала кожного до Воскресіння Христового, вже немає більше журби про смерть, немає перед нею страху.

Апостол Павло, що оспівав перемогу словами древнього пророка: "Смерть! де твоє жало? пекло! де твоя перемога?", говорить: "для мене життя - Христос, і смерть - придбання" (Фил 1.21 ). І після відходу від земного життя Пресвята Богородиця не залишає світу: "У Різдві дівоцтво зберегла єси, в успінні світу не залишила єси Богородиці..." - нагадує церковна пісня.

За церковним переданням Богородиця довідалася про час свого переходу із цього світу, вона готувалася до цього переходу постом і посиленою молитвою, хоча вона й не мала потреби в очищенні душі або виправленні - все її життя було зразком святості й жертовності. Християни постяться й наслідувати подвиги Пресвятої Богородиці, бажаючи хоча б почасти вподібнитися її чистоті, і вихваляючи її.

У Церкві особливо підкреслюється, що піст кардинально відрізняється від вегетаріанства або звичайної дієти: це в першу чергу помірність заради Христа - як у тілесних задоволеннях, так і в душевних розвагах. Віруючі намагаються за Божою допомогою перемогти певний свій недолік, повернути мир і згода в ті стосунки із ближніми, де вони загублені.

Їжа. Почнемо з неголовного. Якщо коротко, то можна сказати так: їжа, що ми їмо в часі посту, повинна бути по можливості простою. А міру посту (точніше - міру утримання від різних видів їжі) нехай кожний визначає для себе сам. Не можеш їсти картоплю, без олії? Лий і не бентежся. Потрібна тобі риба? Їж. Здоров'я не дозволяє обходитися без молочного? Пий кефір, забезпечуй кальцій сиром. А от коли починаються думки про кальмарів і інших морських гадів - це вже не піст. Їжа взагалі не повинна займати наш розум під час посту. Сів, поїв - і живеш далі.

Ближні. Хто ж любить нас? Це, звичайно, дружина, чоловік, батьки, діти. Ті, хто нескінченно дорогі для нас і кого ми часом просто не зауважуємо. Піст - самий підходящий час для того, щоб побачити: поруч із нами - наші домашні, які мають потребу в нашій увазі, у нашім теплі, у нашій допомозі. Нехай чоловік почне з того, що буде хоча б іноді мити посуд і виносити сміття. Нехай дружина зустріне чоловіка, що прийшов з роботи, поцілує його й нагодує вечерею. Батьки - пограють із дітьми, а не будуть відмахуватися від них як від настирливих мух. Діти - не будуть волати в суботу ранком, а дадуть мамі й татові поспати. І нехай вся родина хоча б раз у день сідає за спільний стіл. Тому що навіть таких простих речей, як сімейний обід, у нашім житті майже не залишилося.

 Молитва. Як ми молимося? Так, що стає соромно називатися християнином. Спробуємо виправити ситуацію. Не треба замахуватися на те, що свідомо неможливо (а часом і некорисно). Подивимося, як молимося у звичайні дні, поза постом. Ранкові молитви читаємо або у найкоротшому варіанті, або десь уже ближче до обіду (тому що із самого ранку - купа домашніх справ). Виходить, треба намагатися читати молитви вчасно - як тільки встали ранком. Читати, по можливості, повністю. Часу це займає небагато - близько 15 хвилин. А користь, як усякий може переконатися, чимала.

З вечірніми молитвами звичайно складніше: увечері - теж домашні справи, але ще й спати смертельно хочеться. Що ж, якщо ви не за кермом, то можна читати молитви й у метро, по дорозі з роботи. Все ж краще, ніж розглядати рекламу. Дуже добре читати постом Священне Писання, у тому числі Старий Завіт. І тут теж не треба непомірних подвигів.

Боротьба зі страстями. Багато хто зауважували, що як тільки починається піст - відразу починаються спокуси. Що ж, ці спокуси треба вдячно приймати. Адже завдяки їм ми бачимо, де наші слабкі місця. Не поїли вчасно - стаємо дратівливими. Чуємо докори у свою адресу - ображаємося. Не встигаємо зробити те, що обіцяли, - сумуємо. З цього не виходить, що ми стали гіршими. Просто Господь дає нам хоч трошки побачити самих себе в правдивому вигляді. Трошки - тому що побачити себе улюбленого у всьому своєму неподобстві просто страшно, ми цього не винесемо. Але те, що ми бачимо, - відправна точка для роботи над собою, тема для сповіді, предмет виправлення.

Піст - гарний привід кинути нарешті палити, вилікувати від серіалозалежности, засунути подалі диски з комп'ютерними іграшками. Можливо дати обіцянку втримуватися протягом посту від чогось недоброго або, навпроти, робити якісь добрі справи.

Можливо, для більшості читачів все перераховане вище - пройдений етап. Щиро радий, якщо це дійсно так. У такому випадку мені залишається тільки побажати їм безперестанного сходження до висот духу й попросити їхніх молитов.