У Житомирі вперше відбувся виступ монашого театру «В каптурах»

«…А другий то празник – святого Василя», - співається у відомій коляді. Саме з цим святим багато пов’язано у житомирських греко-католиків. Ось тільки минулого тижня святкувала наша парафія свій престольний празник, а тепер, ніби продовженням святкування пам’яті цього великого Святого Христової Церкви, монаший театр «В каптурах» Чину святого Василія Великого і Василіянський Інститут філософсько-богословських студій Йосифа-Веніамина Рутського, що знаходиться в смт. Брюховичі Львівської області, представив житомирським глядачам нову виставу про життя святого Василія Великого - «Драбина Якова». Авторами сценарію виступають самі монахи-василіяни. Дорога освячення святого Василія Великого, на думку авторів, це драбина, по якій він вийшов на висоти, якою він Обожився (освятився) і став світильником, який вказує життєвий шлях на бурхливому морі сучасності.

Виступ пройшов 17 січня у житомирському Палаці культури. Організатором дійства була греко-католицька громада Житомира за підтримки Житомирської міської ради. 

Вистава, яка тривала майже півтори години, маючи високий рівень постановки, гри та самовіддачі акторів-аматорів, не тільки емоційно, але в першу чергу духовно вразила глядачів. Зала майже вщент була заповнена глядачами. Тут були і діти, і молодь, люди середнього та літнього віку. Атмосфера, яка панувала у цей час, ніби перенесла усіх присутніх у часи життя святого Василія. Кожен зміг побачити ті духовні подвиги, якими прославився ще за життя Великий Святитель. Апогеєм, як і на кожній Святій Літургії, стало Таїнство Євхаристії, яке на сцені установлював Ісус Христос, ламаючи хліб і ділячись ним із своїми апостолами, а ті, за велінням Христа, йшли у світ (у зал до людей) і там ділилися Даром Спасителя з усіма.

На закінчення о. Ігор Гріщенко подякував ректору інституту о. Роберту Лисейко, ЧСВВ та усім монахам-акторам за їх самовіддачу і бажання через мистецтво донести людям слова істини і добра та розбудити в їхніх серцях прагнення жити з Христом в Його Церкві. Усім глядачам отець побажав, щоб цей дар, який їм подарували цього вечора назавжди закарбувався не тільки в пам’яті, але головно в серці і душі кожного і став стимулом до творення Царства Небесного тут на землі.